Театр — джерело життєвої сили

b_150_0_16777215_00___images_alla_sokolenko.jpg     Художній керівник ніжинського театру Алла Соколенко: «Театр залишається тією емоційною відрадою, розрядкою, де можна набратися життєвої сили»

 Фестиваль – довгоочікувана зустріч з друзіми. Театром-побратимом, який з радістю зустрічають у Полтаві став Ніжинський академічний обласний український драматичний театр ім. М. Коцюбинського. Художній керівник, заслужена артистка України Алла Соколенко про Полтаву, дружбу між колективами та єднання у складні для країни часи.
     — Дорогесенькі наші, так як ви нас приймаєте у Полтаві – це так зворушливо, - поділилася враженнями після вистави Алла Василівна. — Ви настільки хлібосольні, ніде так не зустрічають, як зустрічаєте ви. Це правда. Подяка велика за це керівництво театру та області. Ці люди видно настільки вони люблять театр, що роблять все для театру. Сьогодні емоції переповнювали, аж до сліз. 
     Привезли ніжинці до Полтави концертний варіант Гоголя.
     — Ми привезли виставу — це наш концертний варіант, театралізований Гоголь. Нам дуже хотілося поїхати до вас, тому зробили таке веселе концертне прочитання. Не могли не поїхати, адже дуже вам співчували, коли у вас сталася пожежа. Хотіли підтримати, на наш фестиваль запросили, на гастролі, і дуже з того тішилися, що ви були у нас в гостях. Хотіли, щоб ви відчули, як вас люблять у нас в місті. Ми самі знаємо, як тяжко проводити фестиваль. Минулого разу, коли приїздили, здалося, якщо відіграємо виставу і зразу поїдемо, вам буде легше. Думали зекономимо вам на харчах, але нас не зрозуміли. Тоді і екскурсії було заплановано, частування. Ця бідність так в’їлася, що інколи за нею забуваємо про людське спілкування. 
     Цього року ніжинцям вдалося погуляти містом. Вони відмітили патріотичну свідомість полтавців.
     — Цього разу всі наші ходили Полтавою, молодь навіть разом з вболівальниками кричали «Лалала…», браталися на вулиці з місцевим населенням. Місто у вас дуже патріотично налаштоване, як і в нас. Бачили прапори, Орла, якому також активісти «вручили» прапором. Ви знаєте, у тяжкі воєнні роки, багато хто відмовляється проводити фестивалі, і нам забороняли проводити, але ми розуміємо наскільки зараз це потрібно. Ми всі плачемо, йдемо у волонтери, відправляємо синів на війну, але театр залишається тією емоційною відрадою, розрядкою, де можна набратися сили. Нам треба співати українських пісень, згадувати, що ми сильна нація, що в нас споконвічні традиції, культура. Тому, нам близька Полтава по духу, нам близький цей фестиваль, тут наші однодумці, ми їз задоволенням приїдемо ще і вас запросимо на гостини.

b_400_0_16777215_00___images_sokolenko2.jpgb_400_0_16777215_00___images_sokolenko1.jpg