Нещодавно на базі Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім.М.В.Гоголя за підтримки керівництва області відбувся ХІ Відкритий регіональний фестиваль театрального мистецтва «В гостях у Гоголя». Цього року Полтавщина приймала гостей із Києва, Одеси, Сум, Харкова та Коломиї. Сім днів – сім вистав. Щовечора вщерть заповнений глядачами театр, щовечора – нове театральне потрясіння. Адже, як писав Микола Гоголь, «театр ніяк не дурниця і зовсім не пустопорожня річ, якщо взяти до уваги те міркування, що в ньому… натовп ні в чому не схожих між собою людей може раптом потрястися одним потрясінням, заридати одними сльозами і засміятися одним загальним сміхом». Цього року Полтавщина приймала гостей із Києва, Одеси, Сум, Харкова та Коломиї. Сім днів – сім вистав. Щовечора вщерть заповнений глядачами театр, щовечора – нове театральне потрясіння. Адже, як писав Микола Гоголь, «театр ніяк не дурниця і зовсім не пустопорожня річ, якщо взяти до уваги те міркування, що в ньому… натовп ні в чому не схожих між собою людей може раптом потрястися одним потрясінням, заридати одними сльозами і засміятися одним загальним сміхом».

Розпочався фестиваль «В гостях у Гоголя» традиційно 1 квітня у день народження нашого славетного земляка. Право відкривати мистецький форум було надано Одеському академічному театру музичної комедії ім.М.Водяного. Колектив презентував на гоголівській сцені свою інтерпретацію мюзиклу «Ніч перед Різдвом» (режисер – Микола Покотило). Масштабні декорації, музика Ігоря Поклада, колоритні масові сцени і талановиті солісти – усе поєдналося у виставі одеситів, які вперше завітали на фестиваль з часів його заснування.

– Для нас велика честь та велика відповідальність у день народження класика бути на його Батьківщині й відкривати фестиваль «В гостях у Гоголя», – поділилася враженнями Тетяна Орел, завідувач відділу реклами та зв’язків із громадськістю Одеського академічного театру музичної комедії ім.М.Водяного. – Гоголя й Одесу поєднує багато чого. У вас він народився, а до нас двічі приїздив. В один із приїздів вступив на службу в один із одеських театрів. Також у нас він дописував другий том «Мертвих душ», який, на жаль, не побачив світ. Як казав Микола Гоголь, «немає вищої насолоди, ніж насолода творчістю». Ми із задоволенням приїхали творити, щоб глядачі відчули цю насолоду.

 

Уже стало традицією запрошувати на гостини до Полтави колектив Національної оперети України. Полтавський глядач кожного року з нетерпінням чекає на мистецьку зустріч із цим театром, адже його концерти – це поєднання класичного та сучасного репертуару, свято музики та танцю. Концертна програма «Оперета єднає!» (режисер – директор-художній керівник театру оперети, народний артист України Богдан Струтинський) стала символічним культурним закликом до єднання. Адже саме на культурному підґрунті виховується стійкий моральний дух та любов до Батьківщини. Тому невипадково у концерті прозвучали й кращі зразки української пісенної спадщини.

Фестивальну естафету продовжив Сумський академічний обласний театр драми та музичної комедії ім.М.Щепкіна з виставою «Подкольосін» (режисер – заслужений діяч мистецтв України Костянтин Дубінін) за творами Гоголя «Тяжба», «Одруження» та «Ранок ділової людини». У третій день фестивалю глядачам запропонували задуматися, яким би був світ без кохання, наскільки важко бути самотнім, як змінюють нас ніжні почуття.

– Ми привезли до Полтави виставу «Подкольосін», – розповів Артемій Аніщенко, головний режисер Сумського академічного обласного театру драми та музичної комедії ім.М.Щепкіна. – Як вам відомо, кожна постановка має свою стилістику, свій світ. Тут дивуватиме сам Микола Гоголь, за творами якого вона поставлена. Головне для акторів – щоб відбувся діалог між ними і глядачем. Цей діалог навіть може бути не вербальним, а на рівні почуттів, думок, щоб глядач, побачивши виставу, вийшов схвильованим як мінімум, а як максимум – задумався над тими темами, які піднімав автор і колектив сумського театру в цій виставі.

Після абсолютно надзвичайної події від сумського театру на гоголівській сцені вирував «Сорочинський ярмарок» від Харківського академічного театру музичної комедії. Народний гумор, народні персонажі, український фольклор та, звичайно ж, сам Микола Гоголь (актор Іван Орлов), який нібито в реальному часі створював історію про кохання Гриця та Параски. Улюбленцями публіки цього вечора стали Солоха та Афанасій Іванович, які тримали емоційний градус постановки на високому рівні. «Сорочинський ярмарок» харків’ян був на театральній сцені як у самого Гоголя, «де все яскраве, строкате так і кидалося в очі». Така щирість, яскравість та гумор припали до смаку полтавській публіці, яка щедро нагородила колектив оплесками.

– Приймають у Полтаві по-особливому, адже відчувається неабияка теплота та любов організаторів до своєї справи і до всіх, хто переступає поріг цього театру, - переконаний Ігор Коваль, заслужений діяч мистецтв України, директор та головний режисер Харківського академічного театру музичної комедії. – Хвилі почуттів і емоцій, що йдуть зі сцени в зал, а потім повертаються у зворотному напрямку – від глядачів до акторів, особливі, їх неможливо ні з чим порівняти. Саме тому ми приїздили в Полтаву і будемо повертатися сюди ще не раз.

5 квітня у рамках фестивалю була гоголівська «Шинель» (режисер – Олег Мельничук) у постановці Київського академічного театру юного глядача на Липках. Глибока психологічна вистава, після якої замислюєшся: чому такий жорстокий світ, чому в дивному світі не сприймають дивних людей? Адже цькування, знущання та злоба одне до одного веде в нікуди... Башмачкін (актор Руслан Гофуров), який усе життя тішився переписуванням літер, що стали йому рідними, нікому не роблячи зла, зазнав значної втрати. Він хотів нову шинель, але жорстокий світ вирішив познущатися з нього... Маленька людина, яка жила у своєму світі, не прийнята іншими, іде в небуття. Що далі? Запитання риторичне... Як і фінал вистави, від якого душать сльози, коли у нас, сучасних глядачів, запитають: «Чого тобі хочеться?»...

Філософську тематику і драматизм театрального мистецтва продовжив колектив Коломийського академічного обласного українського драматичного театру ім.І.Озаркевича. Без цього колективу-побратима фестиваль «В гостях у Гоголя» не міг відбутися, адже полтавський і коломийський театри поєднує міцна театральна дружба. До речі, полтавці завжди першими купують квитки саме на виставу цього театру. Цього року наш глядач мав змогу побачити драму «Камінний хрест» за Василем Стефаником (режисер – директор-художній керівник коломийського театру, народний артист України Дмитро Чиборак).

– Їхати в Полтаву – це їхати до друзів, до брата, – говорить народний артист України Дмитро Чиборак. – Ми їздимо одне до одного на фестиваль не тільки тому, що це радість зустрічі з друзями, а ще й радість зустрічі з вашим глядачем. У Полтаві надзвичайна енергетика, глядачі слухають! Хоча мова складна, це Стефаник, це діалект, багато незрозумілих для вашого регіону слів, але все ж на емоційному рівні діалог відбувся.

Мова з діалектами Василя Стефаника, драматична, але така сучасна тема еміграції і заробітчанства, любові до рідної землі та проблема втрати свого місця в цьому житті, розкривалися у постановці коломиян. Глядачі щиро перейнялися атмосферою сакральності дійства, де відкривалася істина – у кожного свій хрест, і як прожити своє життя – залежить від кожного з нас.

На завершення фестивалю – вистава від Національного академічного театру російської драми ім.Лесі Українки «Всюди один… Свічка на вітрі» (режисер – народний артист України Михайло Резнікович), де поєдналися постаті Тараса Шевченка та Миколи Гоголя. Це постановка про життя Великого Кобзаря, відтворена за його щоденником, листами та на основі інших документів. Творці намагалися розповісти про долю талановитої людини, яка потрапила в тенета жорстокої системи.

Надзвичайно чуттєва, з відомими віршами Кобзаря, зонгами за його творами, з малюнками на ширмах-декораціях та свічками на авансцені. Створювалося відчуття реальної присутності автора, де головним залишається його життєва позиція як митця (актор – народний артист України Петро Панчук та Дмитро Савченко) та його твори, що навіки закарбовані в історії краю.

– У вас гарна публіка, – поділився враженнями народний артист України Петро Панчук, виконавець ролі Тараса Шевченка. – Увечері перед нашою виставою я забіг у театр. Хоча й пізно приїхали, але неможливо було пройти повз. Я зайшов у зал, щоб хоч на хвилинку відчути атмосферу. У вас глядач пильний, чутливий. Це було видно по виставі коломийського театру, а сьогодні вже я відчув це сам на сцені. Це заслуга вашого театру, адже саме ви виховуєте свого глядача, і це дуже відчувається.

З’явився у фінальному акорді фестивалю – виставі «Всюди один… Свічка на вітрі» – епізод з «Мертвих душ» Миколи Гоголя. І це не випадковість. Адже відомо, що творчість Миколи Васильовича мала неабиякий вплив на формування Тараса Шевченка як митця.

ХІ Відкритий регіональний фестиваль театрального мистецтва «В гостях у Гоголя» цього року, як і щорік, пройшов під егідою популяризації творів нашого великого земляка та інтересу до театрального мистецтва загалом. Полтавська публіка отримала яскраві враження від зустрічі з різними колективами, які приїхали з різних куточків України. І кожен фестивальний вечір був неповторним і дав змогу нашим землякам інтегруватися в сучасний культурний процес країни.

– Ми дякуємо за запрошення на фестиваль директору полтавського театру Олексію Андрієнку, який проводить його кожного року, – розповів Ігор Арнаутов, заслужений артист України, директор Харківського будинку актора, голова Харківського міжобласного відділення Національної спілки театральних діячів України. – Бачимо, що до Полтави з радістю приїжджають багаточисельні колективи, відбувається таке гарне свято театрального мистецтва. Видно, як уся команда фестивалю переживає, технічні служби напоготові, усіх зустрічають, годують, дають виступити на гоголівській сцені. Я захоплююсь командою фестивалю, яка робить «В гостях у Гоголя». Хай там як у наш час це складно, полтавці проводять його на високому рівні.

Гідна справа має продовжуватися, тому вже з нетерпінням чекаємо 12-й фестиваль на теренах полтавського театру, який гідно носить ім’я Миколи Гоголя.

 

Джерело: Коваленко О. / О. Коваленко // Полтавський вісник. - 2019. - № 18 (1555). - 2 травня. - с. 8.