Прем’єра - 14 жовтня 2015 року

Анатолій Крим

Творці вистави:
Режисер – постановник, музичне оформлення — Сергій ПАВЛЮК
Художник – постановник, художник по костюмах — Ірина КЛІМЕНЧЕНКО
Режисер по пластиці, балетмейстер — Юрій БУСС
Хормейстер — Наталія Зайко
Асистент режисера — засл. арт. України Олександр ЛЮБЧЕНКО
Художник по світлу — Лариса ЙОВА
Звукорежисер — Ігор САБЛІН
Помічник режисера — Олександр КОВАЛЕНКО

Творці образів:

МАЗЕПА Іван Степанович, гетьман України — народний артист Україна Василь ГОЛУБ
СХИМНИК — заслужений артист України Олег ШЕРЕМЕТ
КОЧУБЕЙ Василь Павлович, генеральний суддя — Володимир ФІЛАТОВ
ЛЮБА, його дружина — заслужена артистка України Тетяна ЛЮБЧЕНКО 
МОТРЯ, їх дочка — Наталія Бухарова
МАЛЕНЬКА МОТРЯ - Катерина Жмурко
ПЕТРО ПЕРШИЙ, цар Московії — заслужений артист України Олександр Любченко
МЕНШИКОВ, соратник, фаворит Петра І — засл. арт. України Богдан Чернявський, Сергій ЖМУРКО
АННЕНКОВ, царський полковник — заслужений артист України Володимир МОРУС
ЧУЙКЕВИЧ, регент військової канцелярії, та КАРЛ ХІІ — Геннадій ПРОДАЙКО, Олександр Збаразький
ОРЛИК ПИЛИП, генеральний писар — Сергій ОЗЕРЯНКО
КАРПО, слуга Мазепи — Тимофій ЗІНЧЕНКО
ЗОТОВ, царський блазень — Антон Рокита, Олександр КНЯЗЬ
МЕЛАШКА, служниця Мотрі, та КАТЕРИНА — Ольга ЧЕРНЯВСЬКА
ГАННА ДОЛЬСЬКА, польська графиня — Наталія Сизова
КОЗАЦЬКІ СТАРШИНИ:
АПОСТОЛ — Артем БАТРАК
СКОРОПАДСЬКИЙ — Віталій КРАПІВА
ПОЛУБОТКО — народний артист України Олег ШЕРЕМЕТ
РОДИЦІ — Юліана Романова, Аліна ЗІНЧЕНКО Аліна ЖМУРКО
КОЗАКИ, ОФІЦЕРИ, СОЛДАТИ — Олександр Бородавка, Олександр Збаразький, Антон Рокита, Тарас Король, Семен Білокінь, Дмитро Денисенко, Олександр Волошин, Андрій Сєров, Владислав Бриль, Владислав Єфімов
УКРАЇНСЬКІ ДІВЧАТА, МІЩАНКИ — Світлана ЗАКІРОВА, Олександра Артюшина, Євгенія ЦЕКОТ, Ірина ПРОДАЙКО, Інна Кобильченко

У виставі використані канти у виконанні Тараса Компаніченка («Занехай ти мене», «Всі покою щиро прагнуть»), Андрія Білоуса ( «Ой горе, горе на сім світі жити») та Олега Курінного («Занехай ти мене»).    

…Ой, горе, горе на сім світі жити,
Боронь, Боже, смерті, буде Бог судити…

«Остання любов Гетьмана» — першопрочитання п’єси Анатолія Крима, де «ожила» історія про видатного Івана Мазепу, про людей, які його оточували, звичаї, що трималися за часів його гетьманства, про його любов до Мотрі… та до України. Але, в першу чергу, – це розповідь про особистість — про його вчинки, його пріоритети, його сумніви, його кохання та каяття...
Історична правда про події того часу залишається під тяжким фоліантом різних думок і фактів. То ж, творці вистави обрали інший шлях. «Остання любов Гетьмана» — це спогади про людей, які вже померли. Вони – герої, які мали своїх прихильників, і тих, хто засуджував їхні вчинки. Об’єднує всіх одне – вони люди, як і кожен з нас сьогодні. Не нам судити інших, а молитися…