ЗМІ про нас
До 40-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС показали виставу «Зона. 30 км людяності»
Цього дня 40 років тому у теплий, майже літній квітень увірвалася біда — вибух на Чорнобильській атомній станції спричинив найбільшу в історії людства техногенну катастрофу.
Безпосередньо під час вибуху і в перші дні після нього від гострої променевої хвороби загинула 31 людина. За різними оцінками, значні дози опромінення отримали 8,5 мільйона здебільшого жителів України, а також сусідніх із чорнобильською зоною країн. У гасінні пожежі та ліквідації її наслідків брали участь більше 240 тисяч осіб. Понад 90 тисяч людей було евакуйовано із 81 населеного пункту, що були в безпосередній близькості до атомної станції. А навколо Чорнобильської АЕС утворили 30-кілометрову зону відчуження. Як пишуть інформаційні джерела, непридатну для життя людей. Однак поодинокі люди там живуть і досі.
Саме про них написав п’єсу «На початку і наприкінці часів» драматург Павло Ар’є. На сцені нашого театру 2016 року її поставив головний режисер Владислав Шевченко і дав їй назву «Зона. 30 км людяності». У виставі Владислав Шевченко акцентує не на тому, що жителі зони відчуження своєю присутністю в ній порушують законодавство, не на тому, що радіаційний атом невидимо вбиває. Режисер через показ буття однієї родини, для яких є чужим зовнішній світ, а вони чужими для нього, для яких зона — це зв'язок із прадавнім корінням, передусім розкриває трагедію сотень тисяч людей, долі яких скалічив «мирний» атом, і нагадує про те, наскільки крихким є наш світ.
Відновлену постановку «Зона. 30 км людяності» театр показав 26 квітня — на 40-ві роковини аварії на Чорнобильській АЕС. Відвідав цього дня театр заступник начальника Полтавської ОВА Євген Кончаковський. Серед глядачів були й члени громадської організації ветеранів та інвалідів Полтавської області «Союз Чорнобиль України» на чолі з головою Віктором Шкурпелою. Серед глядачів були й члени громадської організації «Союз Чорнобиль України». Примітно, що в залі також було багато молоді, на долю якої випала інша трагедія світового масштабу — війна.
У пам’ять про загиблих у радіаційному вогні і тих, хто помер від його наслідків, у фоє театру запалили свічки.