Гуні, кептарі, запаски та інше

b_1200_700_16777215_00_images_news_2026_03_tini_kostum_2.jpg

Вистава «Тіні забутих предків» за Михайлом Коцюбинським і в постановці головного режисера Полтавського обласного музично-драматичного театру ім. Миколи Гоголя Владислава Шевченка виходить на фінішну пряму перед прем’єрою, що відбудеться 27 березня.

b_700_700_16777215_00_images_news_2026_03_tini_kostum_3.jpg

Швейний цех театру під керівництвом Ірини Шмуригіної працює над втіленням задумів режисера і головного художника Назара Майструка щодо одягу героїв постановки.

b_700_700_16777215_00_images_news_2026_03_tini_kostum_1.jpg

— Ось гуні, кептарі, сорочки, запаски, — показує результат Ірина Шмуригіна. — Проте перед нами не стоїть задача дотримуватися історичної оригінальності, це лиш наслідування, щоб із образів було зрозуміло, з якої вони території України.

b_700_700_16777215_00_images_news_2026_03_tini_kostum_4.jpg

Серед різновидів вбрання буде чимало саме гунь — верхнього одягу із довгого ворсу. Також головному режисеру театру Владиславу Шевченку прийшла ідея розписати штани й сорочки висловами із повісті Михайла Коцюбинського. Це, за його словами, символ пережитого і душевного стану людини: у предків вбрання все покрите висловлюваннями, у молодих — лиш кілька слів.