200 років тому, 22 липня 1819 р. на сцені Полтавського театру відбулася прем’єра п’єси Івана Котляревського «НАТАЛКА ПОЛТАВКА». Це перший драматичний твір нової української літератури. Не випадково Іван Карпенко-Карий назвав п’єсу «праматір’ю українського народного театру».

         Спершу від вистави були в захваті глядачі Полтави. Тоді — Чернігова, Харкова, Києва. Згодом популярність нової п’єси вийшла за межі України: її з успіхом ставили на сценах Петербургу, Москви, Кишеневу, Мінську, Риги, Талліну, Вільнюсу, окремих міст Середньої Азії та Кавказу.

        На вітчизняній сцені «Наталка Полтавка» тривалий час уважалася найбільш репертуарним спектаклем. Його незмінно супроводжували аншлаги. Однойменна опера, що її за мотивами п’єси написав Микола Лисенко, стала окрасою українського оперного мистецтва.

        За 200 років існування популярність славетної п’єси не спадає. Мати її в репертуарі — гордість багатьох українських театрів.

          «Наталка Полтавка» — один з найперших художніх творів, писаних українською народною мовою, якою вона була в ті часи на Полтавщині. Мова персонажів індивідуалізована: у Наталки та Петра вона жива, пісенна, поетична, у Возного та Виборного — перекручена, смішить своєю напускною вченістю. Коли Возному бракує слів, він заповнює прогалини «безсмертними» слівцями ТЕЄ ТО ЯК ЙОГО.

Джерело: З офіційної сторінки Інститут мовознавства імені O.O.Потебні НАН України у соціальній мережі "Facebook"