На 82-му році життя пішов у засвіти заслужений артист України Микола Григорович Дудник.
Людина виняткового таланту, відданості професії та неабиякого оптимізму.
Не було і дня, щоб не лунав спів та переливи голосу Миколи Григоровича, адже він приходив до театру розспівуватися, завжди усіх зустрічав з посмішкою і проводжав компліментом. Він був вимогливим до себе, безмежно любив рідних, з повагою ставився до колег.
Театр був його домівкою, він цінував кожного глядача, який приходив на вистави, завжди залюбки спілкувався з шанувальниками, постійно відвідував постановки колег з інших міст.
Цей імпозантний чоловік і талановитий актор залишиться у серцях тих, хто щоразу захоплювався його волею до життя, його неосяжною любов’ю до Прекрасного.
Шанувальники згадуватимуть його блискучі раніше зіграні ролі в оперетах, адже його тенор – це була знахідка для театру, незамінна родзинка у всіх виставах, де грав актор.
Пам’ятатимемо його смішного Дяка з вистави «Ніч перед Різдвом», неповторного Возного з «Наталки Полтавки», Каїфу з «Майстра і Маргарити», Скорика зі «Сватання на Гончарівці» та багато інших ролей, в які Микола Григорович вкладав частинку своєї душі.
А найбільше пам’ятатимемо його голос, який лунав на всіх концертах, у дуетах та сольних номерах, з симфонічним та театральним оркестрами. Він не міг без театру, і залишався вірним покликанню до останнього подиху.
Хай спочиває творча душа заслуженого артиста України Миколи Дудника…
Запам’ятаємо його усміхненим і повним життєвих сил…
Світла пам'ять…