Головний хореограф Полтавського обласного музично-драматичного театру ім. М. Гоголя Світлана Мельник не любить розповідати про свою роботу над виставами. Ось і цього разу, згадуючи, як відбувалася підготовка до мюзиклу в двох варіантах — «Різдвяна історія» й «Різдвяна історія для дорослих» — вона була небагатослівна. Однак ті, хто подивився головну постановку цього новорічно-різдвяного циклу (режисер — заслужений діяч мистецтв України Владислав Шевченко), відзначають високий професіоналізм артистів балету і гармонійність хореографічних номерів із канвою вистави.
Інакше, коли це ще й відмінна робота, не може й бути. Адже такі закони мюзиклу!

— У «Різдвяній історії» хореографія доповнює образ персонажа, допомагає артисту, який виконує пісенний номер, — говорить Світлана Мельник. — Так, Скрудж співає про недоречність витрачати кошти — танцювальний номер повинен цю тему проілюструвати. Я поставила номер з грошима. Або ж, наприклад, Боб Кречет — клерк, котрий служить у Скруджа. Коли він виконує сольний номер, балет танцює з папками, а коли йдеться про те, що хочеться родинного щастя, тут доречно задіяти пари танцівників. У виставі для дорослих є вокальна композиція, в якій Грейс Кречет проклинає Скруджа. Мені спало на думку, що артистки балету в цей момент — ніби маленькі відьмочки.

У мюзиклі «Різдвяна історія» задіяні артисти балету: Євгенія Цекот, Наталія Лимар, Марія Аніщенко, Олександр Волошин, Дмитро Денисенко, Владислав Бриль, Артем Ткаченко. А також разом з ними танцювальні номери виконують і актори Володимир Архангельський та Анатолій Аввакумов.
Будь-яку творчу людину марно запитувати, яким чином народжуються образи, слова складаються в романи, ноти — в мелодію. Так і в уяві Світлани окремі рухи стають танцювальною композицією. Але спочатку вона слухає музику. Її, до речі, для «Різдвяної історії» написав композитор Віталій Ковтун.
— Я тримаю в уяві хореографічний номер. Записую його на папері лише тоді, коли це масова сцена і потрібні часті перестановки, — розповідає головний хореограф театру. — Як тільки склався номер в уяві, я його відразу переношу в танцювальний клас — для артистів балету. Буває, що імпровізую. Потім коригую: щось залишаю, а те, що не подобається, змінюю.

Результат своєї роботи над виставою Світлана Мельник ніколи не оцінює, вважає, що це прерогатива глядачів. Вона ж зауважує на синхронність рухів, достатнє чи недостатнє витягування колін тощо. «Молодці, сьогодні попрацювали добре» — ось на що найбільше можуть розраховувати підопічні Світлани Мельник.
Вимогливість до себе й до інших — одна із гарантій успіху. Виставу «Різдвяна історія», зважаючи кожного разу на повну залу глядачів, можна вважати успішною. І значною мірою завдяки хореографічним композиціям, поставленим Світланою Мельник.