Звучить музика, оплески, юні глядачі виходять із зали театру з хорошим настроєм і, можливо, дещо більше сповнені добрих намірів.
У театрі ім. Миколи Гоголя відбулася прем’єра вистави для дітей «Різдвяна історія» за повістю Чальза Дікенса «Різдвяна пісня у прозі». Власне, саме Дікенс є зачинателем «різдвяної» літератури.
Беручись за постановку, головний режисер театру Владислав Шевченко усвідомлював, що англійський письменник, який жив у 19 столітті, може бути надто складним для розуміння сучасному глядачеві. Тому обрав жанр мюзиклу, що полегшив сприйняття і створив святкову атмосферу.

Втім, для артистів театру підготовка нової вистави була важкою працею, адже мюзикл, окрім драматичного таланту, вимагає ще й хореографічних і вокальних умінь. Завдяки організаційним зусиллям і професійності головного хореографа театру Світлани Мельник, головного хормейстера Наталії Зайко, головного диригента Олександра Сурженка, художника-постановника Назара Майструка, композитора Віталія Ковтуна, а також неймовірній оперативній роботі всіх цехів театру і, звісно, режисера-постановника Владислава Шевченка вистава вийшла видовищною і здобула беззаперечне право вважатися різдвяним мюзиклом.

Перші юні глядачі «Різдвяної історії» її сприйняли позитивно, про що свідчила тиша в залі, коли йшлося про серйозні речі (хворобу Тіма, каяття Скруджа тощо) і жваве реагування, коли персонажі мюзиклу зверталися до залу.
Ось що розповідає провідний артист театру, виконавець ролі Ебенезера Сруджа Володимир Філатов:
— Для дітей завжди потрібно працювати на один щабель зусиль вище, адже вони дуже добре вгадують нещирість. Для того, щоб спростити дещо заважку прозу Дікенса і щоб були зрозумілішими вчинки мого персонажу, я додав у виставу трохи від себе, пояснив, чому так трапилося. Були побоювання, що в залі і на сцені відбуватимуться, так би мовити, дві вистави. Але цього не сталося. Значить, все вдалося.

«Різдвяна пісня у прозі» Чарльза Дікенса стала «Різдвяною історією» на сцені Полтавського театру імені Миколи Гоголя. Вистава для дітей ітиме до середини січня наступного року.

«Свято іде, радість несе…» — закарбовуються у пам’ять слова головної пісні мюзиклу «Різдвяна історія». Іще б миру…