11 вересня 2016 року на 62-му році життя не стало провідного актора Полтавського академічного обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Гоголя Сергія Борисовича Прокоповича. Передчасна смерть забрала у Вічність прекрасну людину, дбайливого чоловіка, батька, талановитого актора, доброго колегу, вірного друга.

     Рідні та близькі запам’ятають Сергія Борисовича усміхненим оптимістом, який завжди мав про що поговорити з кожним, сказати щирі слова, а якщо умісно – і підморгнути, пожартувати, щоб у його співрозмовника з’явилася на обличчі усмішка.
      Глядачі запам’ятають Сергія Борисовича глибоким, вдумливим актором, а колеги прекрасним партнером по сцені. Він пішов, але залишаться створені ним яскраві образи: Фентон з «Віндзорських жартівниць», Ротмістр Ронс, Мікса з «Королеви чардашу», Єпіходов з «Вишневого саду», Суфлер, він же Колен з «В очікуванні короля, або Обдурений чоловік» з репертуару минулих років, та Татко Лепле з «Бог є любов», Дядько Лев з «Лісової пісні», Менахем-Мендл з «Тев’є-Тевель», Сусід зі «Звичайної історії», Осип з «Ревізора», Лікар Гіббс з «Миті... Життя...», Апостол з «Останньої любові Гетьмана» у виставах діючого репертуару.
        Сергій Борисович не міг обрати іншого життєвого шляху окрім театру, адже його батьки – це легенди нашого полтавського театру. Борис Миронович Прокопович – народний артист, очолював театр на посаді головного режисера у роки з 1965-по 1980 роки, поставив декілька десятків вистав на гоголівській сцені. Мати – провідна артистка театру, одна з перших і кращих виконавиць ролі Наталки і всіх провідних ролей у репертуарі театру, народна артистка України Валентина Кожевникова. Їхній син Сергій Борисович прийшов до полтавського театру у 1973 році і з перервами у декілька років прослужив йому більше 20 років, зігравши понад півсотні ролей.
        Прощання з актором відбулося 13 вересня 2016 року у фойє його рідного театру. В останню путь присутні проводжали актора довготривалими оплесками за старовинним театральним звичаєм.
Вся творча родина гоголівців сумує з приводу передчасної смерті Сергія Борисовича і висловлює щирі співчуття його родині, друзям. Пам'ять про цю гарну людину житиму у серці кожного, кому довелося знати Сергія Борисовича, й кому пощастило називатися його другом...
Світла пам'ять…
Царство небесне…

 

Гоголівці