Он-лайн версія вистави доступна за посиланнями:

Режисер-постановник – заслужений діяч мистецтв України Юрій Кочевенко

Художник-постановник – Олексій Вакарчук
Художник по костюмах – Ірина Кліменченко
Балетмейстер-постановник – Світлана Мельник
Хормейстер – народний артист України Віталій Скакун
Концертмейстер – Ірина Герасименко
Художник по світлу – Лариса Йова
Звукорежисер – Ігор Саблін

У виставі беруть участь:
Народні артисти України Ю.Попов та В.Голуб, заслужені артисти України В.Гостіщев, О.Зазимко, В.Репенко та М.Дудник, артисти М.Томм, В.Морус, Б.Чернявський, В. Крапіва та весь творчий склад театру.

Прем’єра відбулася  –  9 грудня  2009 року

За п’єсою Григорія Горіна “Поминальна молитва”, що написана на основі класичної прози єврейського письменника Шолом-Алейхема.

Дія розгортається у дореволюційній Росії, в селі Анатівка, де з давніх пір жили разом росіяни, українці і євреї. Молочник Тев’є, якого українці нарекли Тевелем, батько чотирьох дочок, три з яких на виданні, не мріє про безмежне багатство, головне для нього – це щастя дітей, щоб кожна  вдало вийшла заміж. Але дочки щастя розуміють по-своєму. Старша виходить заміж за бідного, середня їде зі своїм обранцем-революціонером в Сибір, молодша залишає родину і змінює своє віросповідання через кохання до православного.    
У центрі постановки – трагічна історія Тев’є, який усіма своїми силами намагається зберегти традиційний устрій життя, який розвалюється з усіх сторін. Йому не вдається протистояти ні царському  правлінню, ні випадку долі. Держава вирішує за нього, де він має жити, дочки самостійно вибирають чоловіків, помирає дружина. Проте, залишається головне – чистота людських стосунків. Шлях Тев’є – шлях страждань, помилок і прозрінь. Це шлях кожної людини, який веде  у  вічність.

Надзвичайно глибокий, філософський зміст, з витонченим гумором і дотепно соковитими  афоризмами створюють трагікомічний жанр вистави, де міцно переплелися  і сміх, і сльози, і любов. Ви смієтеся і плачете над долею героїв і тільки потім  розумієте, що тепер інакше ставитеся до життя. Вистава приносить розуміння того, що незалежно від віри і національності люди шукають щастя, своє місце в житті . Що у світі немає нічого дорожчого за людське життя.

Відгуки у ЗМІ

“Цією виставою наші актори поставили настільки яскраву крапку у своїх гастролях у Криму, що емоції по її завершенні не зміг стримати навть високий кримський чиновник:
- Такого театрального “піршества” ми не бачили давно! – поділився враженнями перший заступник представника Президента України в Криму Володимир Казарін” Оксана Кличко / Газета “Вечірня Полтава” №47 (926), 24.11.2010
З відгуків глядачів: “ - Які глибокі психологічні відносини, правдивість почуттів у грі акторів, яку навіть язик не повертається називати грою! Адже вони живуть, страждають, веселяться і смиренно коряться долі на наших очах, примушуючи сміятися і плакати разом із ними. Танці, це окрема сторінка спектаклю. Балет зумів передати єврейську степенність, достоїнство великого, мудрого народу. Вистава у виконанні талановитих акторів стала твором вищого пілотажу. Я впевнена, хто подивиться її один раз, неодмінно прийде вдруге.
 - Відчуття такі, ніби я вийшла з вистави оновленою. Я отримала незабутні враження.  Разом із залом сміялася над яскравими жартами, разом із залом тамувала подих у трагічні моменти  вистави. Запам’ятався момент, коли у повній тиші було чути, як схлипують то тут, то там глядачі, і по щокам текли  сльози. Відчувалася присутність важливості і актуальності того, що відбувається на сцені – як для акторів, так і для глядачів. Три години проминули як одна мить. Полтавці  грали виставу так, ніби це сповідь. Це була небайдужа вистава для небайдужих людей.” Зі статті Лади Лабзової “Новий театральний сезон відкрили прем’єрою”, газета “Вечірня Полтава” №42 (869) 21 жовтня 2009 р.