Страшна помста

Жанр: трагедія на 2 дії
Тривалість: 2 години
Режисер: Сергій Павлюк
Страшна помста

Прем’єра — 28 березня 2018 року

Микола Гоголь

Сценічна версія Сергія Павлюка

Виставу створили:

Режисер–постановник — засл. діяч мист.Укр. Сергій Павлюк (м. Херсон)
Художник–постановник — Сергій Ридванецький (м. Черкаси)
Художник по костюмах — Наталія Ридванецька (м. Черкаси)
Балетмейстер — Юрій Бусс (м. Херсон)
Хормейстер — заслужена артистка України Ружена Рубльова (м. Херсон)
Репетитор з вокалу — Наталія Зайко
Художник по світлу — Лариса Йова
Звукорежисер — Ігор Саблін

Дійові особи та виконавці:

Данило — Тимофій Зінченко
Катерина — Анна Денисенко
Батько Катерини — Сергій Козир
Чаклун — Геннадій Продайко
Червоний козак — Володимир Філатов
Осавул Горобець — заслужений артист України Володимир Морус, заслужений артист України Олександр Любченко
Син Осавула — Артем Батрак
Наречена сина Осавула — Юліана ТРоманова
Козак Степан — Олександр Збаразький
Козак Стецько — Сергій Жмурко
Гоголь — заслужений артист України Богдан Чернявський
Родиці — Аліна Зінченко, Аліна Жмурко, Людмила Повар
Бандурист — Сергій Озерянко
Мерці — Олександр Бородавка, Олександр Коваленко, Олександр Князь
Козаки, дівчата — артисти балету театру

 «Страшна помста» – це фантастично-містичне дійство, в якому режисер Сергій Павлюк розкриває тему вічного гріха, який доведеться спокутувати наступним поколінням. Взявши за основу притчу про зраду й помсту — «Думу про Івана та Петра», яка згадується Гоголем у «Страшній помсті», — режисер на сцені полтавського театру створив метафорично-змістовну виставу, що викликає асоціації із сьогоденням.
Містична історія перетворюється на зразок поетичного українського театру, який несе у собі глибинність традицій та сакральність. Яскрава обрядовість, звучання автентичного співу, показ козацької звитяги стали основними елементами у вибудові дійства, що викриває національне єство, є традиційними для стилю цього режисера.
У загальному колі кружлятимуть і мертві, й живі герої, які кохатимуть і зраджуватимуть, гулятимуть і вбиватимуть... продовжуватимуть грішити… І коли вже кінця-краю цим гріхам не буде, земля розверзнеться і поглине всіх грішників. Адже їхні душі вже не врятувати від багатовікового бажання помсти…

 У виставі використані пісні у виконанні Тараса Компаніченка та гуртів «Гуляй-город» та «ДахаБраха»