Свій ювілей провідний артист Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.В. Гоголя народний артист України Юрій Попов відсвяткували у колі шанувальників його таланту — глядачів, рідних, друзів та колег. З нагоди свята у Полтавському міському Будинку культури було показано знакову для театру та самого актора виставу із 43-річною сценічною історією — «Мартин Боруля». 
     Перед початком вистави відбулися урочистості. Ювіляра привітав начальник управління культури Полтавської облдержадміністрації Геннадій Фасій. Справжнім «живим» подарунком стала «жива» квітка від Геннадія Івановича, яка нагадуватиме Юрію Васильовичу про свято, даватиме плоди, милуватиме око.
    — Ми всі пам’ятаємо, як минулого року святкували 50-річний ювілей творчої діяльності Юрія Васильовича, фото-виставку, за допомогою якої можна було в уяві відтворити персонажів, яких він зіграв за роки праці у полтавському театрі, — згадував Геннадій Іванович. — Головне, що у цього талановитого актора є сили творити, радувати нас новими роботами, виходити до глядача кожного разу з неперевершеними емоціями та творчим запалом.
    Після емоційного привітання начальника управління культури Полтавської ОДА, до слова запросили голову профспілкового комітету театру Сергія Озерянка. Від імені колективу, колег, які кожного дня виходять поруч з ним на сцену, спілкуються, бажав ювіляру міцного здоров’я, дякував за можливість працювати разом з ним, навчатися у нього. 
    Юрій Васильович не уявляє свого життя без сцени, улюбленого театру та глядачів. Пройшовши значний творчий шлях, він не збирається зупинятися на досягнутому, плекає свої зіграні ролі у душі, де для кожної з них відведене особливе місце, мріє про нові – які неодмінно мають з’явитися у довгому списку робіт актора. А кому як не режисеру допомагати у такому творчому бажанні ювіляра. 
    — Людина створена для щастя, як птах для польоту, — такими словами розпочав своє вітальне слово виконуючий обов’язки головного режисера театру Владислав Шевченко. — Юрій Васильович знайшов своє щастя у своїй професії. Він зміг долетіти до таких висот, де побувати не кожному судилося. Він знайшов свій простір, де за його творчим польотом спостерігають тисячі глядачів. Тому бажаємо йому вільного польоту душі, попутного вітру у творчості, бурю емоцій від вдячних глядачів і безмежне небо любові рідних. Творчого неспокою в серці і миру навкруги!
    Хоча щоденно Юрій Васильович відчуває динамічний плин життя, прожиті роки додають досвіду, актор душею завжди залишається молодим. Він звик бути на сцені, а сцена для нього – це святе місце, він віддається справі свого життя повністю. Він завжди виходить до глядачів з впевненістю, з ідеєю, з відкритим серцем. 
    Юрій Васильович — одна із тих цеглин, на яких тримається фундамент традицій полтавського театру. Він по праву є корифеєм полтавської сцени, віддано служить улюбленому глядачу, вічному мистецтву. 
    Спілкуючись з Юрієм Васильовичем розумієш, що багато молодих людей може позаздрити його енергійності, запалу, прагненню до нових театральних робіт та безмежній любові до акторської справи.
Автор — Ольга Коваленко