Колектив полтавського театру виступив на «Коломийських представленнях—2016» та проїхав більше двох тисяч кілометрів, щоб показати свою «Безталанну» у восьми містах України

       Традиційно, до відкриття сезону на рідній сцені, гоголівці вирушають на Західну Україну, щоб взяти участь у Всеукраїнському театральному фестивалі «Коломийські представлення». Цей рік не став виключенням, і початок вересня ознаменувався виступом гоголівців на сцені Коломийського академічного обласного українського драматичного театру ім. І. Озаркевича. На суд експертної ради та коломийського глядача колектив Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М. Гоголя представив одну з кращих вистав репертуару драму «Безталанна». 

        - Прем’єра «Безталанної» відбулася 2011 року, і це вже «зріла» вистава – має свого глядача, демонструвалася на різних театральних фестивалях, - розповів режисер-постановник вистави, головний режисер Полтавського театру ім. М.Гоголя, заслужений діяч мистецтв України Владислав Шевченко. – Це наше полтавське бачення класичної драматургії Івана Карпенка-Карого, а саме – спроба гоголівців сучасно прочитати цей матеріал, в якому закладено одвічні питання, що залишаються актуальними й сьогодні. Тут і любов, і зрада, і проблеми батьків і дітей, і жарти, що призвели до фатальних наслідків.
       Полтавську «Безталанну» високо оцінила експертна рада у складі критиків, театральних режисерів, журналістів, відомих людей мистецтва.
       — Коли театр береться за класичний твір, важливо знайти своєрідне, оригінальне вирішення відомого сюжету, - переконана театрознавець Алла Підлужна. - У виставі полтавців знайдено свій оригінальний хід, що дозволяє сюжетові не бути нудним. Відчувається щира психологічна основа, на якій діють персонажі, передусім головні з них – Варка (Тетяна Любченко), Софія (Анна Денисенко) і Гнат (Геннадій Продайко), вдала сценографія (Ірина Кліменченко) – маємо таким чином умовність і реальність. Вразив образ Варки у виконанні артистки Тетяни Любченко. Здавалося б, це з тих жінок, що їх прийнято вважати фатальними. Але актриса подає цей образ у розвитку, і виходить, що Варка не фатальна жінка, а звичайна дівчина, яка заплуталася, думала, що пожартує і на тому стане. Випало ж їй стати вбивцею. Гарна ідея режисера (заслужений діяч мистецтв України Владислав Шевченко) полягає і в тому, що він наклав сюжет п’єси на українську пісню, яка й допомагала його висвітлити.
       Коломийський глядач надзвичайно тепло сприйняв виставу гоголівців. Аплодисменти після вистави — це найкраща нагорода для акторів. Зігрівав і той факт, що гоголівці знову у Коломиї, яка вже стала настільки рідною, що колектив театру ім. І. Озаркевича вони не називають інакше як справжніми друзями.
        — Ми завжди з радістю їдемо у Коломию, - засвідчив директор Полтавського театру ім. М. Гоголя, заслужений працівник культури України Олексій Андрієнко. — Це не лише зустріч із друзями, але й можливість побачити кращі колективи, кращі вистави останніх років, поспілкуватися на теми, що хвилюють нас, людей мистецтва, з колегами. Звичайно, було хвилювання, яку оцінку дадуть члени експертної ради нашій «Безталанній» цього року, але все ж радіємо, що коломийський глядач із радістю йде на полтавський театр.
        Окрім полтавського театру, цього року у фестивальній програмі, що тривала вісім днів, представляли свої вистави кращі колективи з України (Київський національний театр ім. І. Франка, Львівський національний театр ім. М. Заньковецької, Волинський театр ім. Т. Шевченка, Тернопільський театр ім. Т. Шевченка, Вінницький театр ляльок, Чернівецький театр ім. О. Кобилянської, інші) та сусідньої Польщі (Театр ім. Ванди Семашкової, Люблінський театр).
        Після виступу на фестивалі «Коломийські представлення», колектив полтавського театру мав нагоду показати своє мистецтво ще у декількох містах України. Далі був гастрольних шлях: Чернівці, Івано-Франківськ, Новоград-Волинський, Житомир, Біла Церква, Лохвиця… Загалом же гоголівці проїхали більше двох тисяч кілометрів, побували у восьми містах із «Безталанною», показали десять вистав за десять днів для майже трьох тисяч глядачів. Такі математичні підрахунки подорожі. Але існує ще й інший аспект культурно-мистецького збагачення. Судячи з реакції глядачів, схвальних відгуків і прохань приїздити до цих міст ще раз, можна зробити висновок, що такий культурний обмін і досвід гастрольних поїздок надзвичайно цінний. Цінний він і для акторів, які можуть перевірити себе на іншого глядача.
        Не менш знаковим аспектом такої тривалої мистецької подорожі є фінансова підтримка. У цьому полтавському театру завжди допомагає керівництво області. Свідченням того, що такий фестивально-гастрольний тур по містам України важливий не лише для розвитку колективу, а й піднесення мистецтва Полтавщини на новий рівень, є те, що колектив вже другий рік поспіль супроводжує керівник апарату, заступник голови Полтавської обласної адміністрації Микола Білокінь.
        — Полтавський театр – це гордість нашого краю і ми раді, що цей колектив запрошують на всеукраїнські та міжнародні фестивалі, - розповів заступник голови Полтавської обласної адміністрації Микола Білокінь. - Минулого року Західна Україна побачила нашу традиційну «Наталку», цього року «Безталанну». Сподіваємося, що кожен глядач знайшов у цій виставі того героя, з яким пов’язане щось його особисте, і він глибоко відчув те, що хочуть передати актори зі сцени. Такі поїздки допомагають розширювати мистецькі зв’язки і сприяють налагодженню творчого спілкування між містами, щоб у подальшому і наші полтавські глядачі могли побачити колективи театрів цих міст на гоголівській сцені. Адже мистецтво і культура виховують духовно багату націю, а духовні традиції – це найголовніше, що Бог послав людині.
        Колектив полтавського театру повернувся на рідну землю з новими здобутками і планами на новий 81-й сезон, бо головним завданням для гоголівців залишається бути актуальними для свого сучасного глядача, створювати нові постановки, прославляти рідний край на теренах нашої країни. А те, що колектив гоголівців знаходиться у постійному розвитку засвідчив видатний театральний режисер, народний артист України Валерій Невєров, який із радістю переглянув полтавську «Безталанну»: «Я радий, що знову зустрівся з чудовим Полтавським театром, який давно знаю. Цей театр має великий потенціал. Якщо, скажімо, «Наталку Полтавку» вони ставили хрестоматійно, дотримуючись історичної постановки, то «Безталанну», що також належить до класики, вони зуміли поставити у сучасному руслі, водночас зберігаючи народність. Усе, що вибудувано у драмі, підкреслює емоційну природу українського театру з його неповторним колоритом. Тому, схиляю голову перед полтавцями, і прочитання «Безталанної» в їхньому виконанні вважаю найкращим з усіх, які мені довелося бачити. Я щиро вітаю цей театр і бажаю йому нових творчих здобутків».

Ольга Коваленко,
керівник літературно-драматургічної частини
Полтавського академічного обласного українського
музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя