Вистава "Остання любов Гетьмана" вже майже рік живе на сцені Полтавського театру ім. М. Гоголя. Вона збирає аншлаги, не припиняється інтерес до неї як у мистецькому плані, так і з огляду на історичну достовірність матеріалу. Приємно, що цю виставу приїздять дивитися гості з інших міст. Колективу надзвичайно приємно, що відгуки на цю виставу глядачі залишають у соцмережах, надсилають листи на електронну пошту. Хочемо поділитися деякими з них з читачами нашого сайту. 

         "Вчора мала задоволення.
"Остання любов Гетьмана" Полтавського театру ім.Гоголя.
 Вистава надзвичайно складна, вона потребує осмислення. Неможливо одразу висловити всі думки після перегляду. Актори повністю розкрили свої таланти, задіяли майже весь склад театру.

      Не всі події та персонажі є такими, якими були в реальному житті. Все ж п'єса- це художній твір, а не історико-документальний. Постать Мазепи до сьогодні є білою плямою в нашій історії.
 Режисер зобразив Івана Мазепу людиною, що робила помилки, усвідомлювала їх і намагалася виправити. І, найголовніше, як говорить сам режисер Сергій Павлюк, його Мазепа має покаяння.

       
Постановники використали багато різних художніх засобів: театр тіней, світло, ширма, сцена, що обертається, чудові декорації і костюми. Протягом всієї вистави звучить "живий" етнічний спів трьох родиць (символи землі,води,жита), що додає якоїсь містичної атмосфери. Дуже цікаво і важливо, то є знайдені і використані думи на слова самого Мазепи.


     Вся вистава пронизана Любов'ю. Любов'ю великого Гетьмана до своєї України і до юної Мотрі Кочубей. Любов ніжна, чиста і щира. 
Спектакль грандіозний по своїй задумці, прекрасне дійство.


      Люблю Україну і Полтаву".

Дідук Людмила
Київська обл.., смт Немєшаєво. 

"Доброго дня!  

         Хочу висловити своє захоплення від перегляду історичної драми "Остання любов гетьмана". Сказати, що сподобалося - це нічого не сказати! Їхали додому і всю дорогу (100 км) обговорювали: надзвичайна гра світла тіней, акторська майстерність, сучасний режисерський хід...

      Вже не вперше жалкую, що я не філолог і що бракує слів висловити свої почуття та емоції".

 З пов. методист Хорольського РМК 

Шип А.А.