Виставою «Лісова пісня» колектив Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.В. Гоголя 29 липня урочисто відкрив Міжнародне свято літератури та мистецтв «Лесині джерела» у Новоград-Волинському.
     Не встигли гоголівці вийти з відпустки, як їх вже кликала дорога до нового міста. Звіданими стежками (адже він вже презентував своє мистецтво новоград-волинцям декілька років тому) колектив театру потрапив у край, що дав світу велику письменницю, гордість нашої країни - Лесю Українку. Запросили гоголівців із її невмирущим твором «Лісова пісня», постановку якої в полтавському театрі здійснив головний режисер театру, заслужений діяч мистецтв України Владислав Шевченко.
     — Для мистецьких людей надзвичайно важливо показувати своє мистецтво публіці у різних містах — це своєрідна перевірка, під час якої ми розуміємо до душі наші вистави різним людям чи ні, — поділився переконаннями головний режисер Полтавського театру ім. М. Гоголя Владислав Шевченко. — А коли під час таких поїздок ми ще й маємо змогу духовно збагатитися, подихати повітрям, яким дихали великі митці, пройтися вулицями, де ходила Леся Українка, поспілкуватися з цікавими людьми, які всі свої сили поклали на дослідження сімейного коріння та життєвих обставин відомої поетеси, то це безперечно складається у скарбничку безцінних спогадів.
     У спогадах залишалася і «Лісова пісня» гоголівців, що побачили новоград-волинці у 2009 році. Але цього року жителі міста побачили оновлену виставу, адже вона «живе», розвивається, прикрашається новими обертонами акторської гри. І така оновлена постановка знайшла відгук у глядачів, які цього вечора прийшли до Палацу культури ім. Лесі Українки, щоб насолодитися театральним прочитанням драми-феєрії в інтерпретації акторів з Полтави. У незворушній тиші спостерігала публіка за переплетенням світів. У фантасмагоричному існували тендітна Мавка (Анна Харченко), Лісовик (Сергій Озерянко), Русалка водяна (Тетяна Беленька), Русалка польова (Олександра Галатченко), Той, що в скалі сидить (Тимофій Зінченко), Той, що греблі рве (Геннадій Продайко), Перелесник (Богдан Чернявський), а в реальному, у буденності жили дядько Лев (Сергій Прокопович), мати Лукаша (Наталія Верченко) та Килина (Ольга Чернявська). За всім цим безмовно мусила спостерігати Доля (Лідія Кретова). На межі цих світів, одним «живим» організмом стали лісові мешканці (артисти балету театру), які пластичними композиціями доповнювали змістовну наповненість дійства (балетмейстер-постановник Світлана Мельник).
     Щирі емоції, теплі відгуки, аплодисменти і подяка від міського голови – з такими подарунками від новоград-волинців повернулися до рідного міста гоголівці. Це лише початок. Далі - нові гастрольно-фестивальні шляхи, урочисте відкриття нового 81-го театрального сезону на гоголівській сцені.

    Джерело: Коваленко О. / О. Коваленко // Полтавський вісник. - № 32 (1412). - 4.08.2016. - с. 11.