На Новий рік та Різдво всі ми чекаємо дива. Цього року, окрім надзвичайно красивої ялинки, жителі нашого міста одержали ще один прекрасний подарунок – виставу «Снігова королева» в постановці акторів Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім.М.В.Гоголя. І хоча Новорічні свята закінчилися, хочеться їх ще раз згадати, оскільки спектакль продовжує йти на сцені з великим успіхом.

         Казка Ганса Крістіана Андерсена «Снігова королева» відома всім нам з дитинства. Оповідка про злу і могутню володарку снігів уперше побачила світ у 1844 році. До речі, ця зимова історія вважається найдовшою у творчій спадщині письменника.

        В автобіографії Андерсен писав, що «Снігова королева» була казкою всього його життя. Історія її створення має чимало варіантів. Нагадаємо лише декілька.

        Письменник часто повертався спогадами у своє дитинство, і на думку спадав той страшний день, коли помирав його батько. Гансу Крістіану було тоді 14 років, і на все життя він запам’ятав останні слова небіжчика: «Ось іде Крижана Діва, і вона прийшла до мене». Коли хлопчина, злякавшись, почав кликати батька, мати з острахом застерегла: «Не плач, марно кликати його, він помер, Крижана Діва забрала його». Так уперше майбутній письменник дізнався про Крижану Діву – героїню скандинавського фольклору – втілення зими і смерті.

          Упродовж усього життя Андерсен з теплотою згадував чисту дитячу дружбу зі своєю сусідкою Лісбет, яку називав сестрою. Вона не лише разом із ним завжди брала участь в усіх дитячих витівках, а й була першою слухачкою його казок. Можливо, ця білява дівчинка і стала прообразом сміливої Герди із майбутньої казки.

          Дослідники творчості данського казкаря не-одноразово писали про те, що у творі є автобіографічні мотиви. І пов’язані вони із шведською оперною співачкою Йенні Лінд. Її знала вся Європа, вона була молодшою за Андерсена на 14 років і ставилася до нього як до брата, оскільки її серце належало іншому. Лише один раз письменник зважився на сміливий вчинок: написав палкого листа коханій, але відповіді так і не дочекався. Це нерозділене кохання принесло багато страждань Андерсену. Ось тоді, можливо, і виникла думка написати оповідку про жінку з холодним серцем. Себе він зобразив в образі Кая, що потрапив у її тенета, а крижане царство – це місто Копенгаген, де й відбулося те нещасливе знайомство.

          Тепер уже важко сказати, який із варіантів правдивий, адже про життя письменника існує багато легенд. А казку «Снігова королева» ось уже 175 років читають діти всього світу. Слід зазначити про ще один маловідомий факт: у колишньому Радянському Союзі казка зазнала цензурних заборон. Адже в оригіналі досить сильними були християнські мотиви (згадки про Євангеліє, яке бабуся читала онукам, релігійні пісні тощо), і перекладачів змусили вилучити їх із тексту.

          А тепер повернемося до вистави. Слід особливо відзначити адміністрацію театру за прекрасне оформлення приміщення. Глядачі, відкривши двері, відразу потрапляли у новорічну казку. Погодьтеся, що її так іноді прагне людська душа.

          Цікавою була й інтермедія для маленьких театралів. Герої знайомих казок співали, гралися разом із дітьми. А потім, як і годиться, Дід Мороз і Снігуронька запрошували до зали.

          Театральна постановка гоголівців має свої особливості. Так і повинно бути, оскільки кожна вистава втілює режисерське бачення. Цю роботу можна вважати цікавою в доробку головного режисера театру, заслуженого діяча мистецтв Владислава Шевченка. Він ще раз підтвердив своє звання чудового театрального казкаря.

        За жанром це мюзикл (сценічна версія Ольги Коваленко, композитор – Олена Латиш-Бірюкова). Лейтмотив вистави – почуття дружби, одне з найголовніших у житті. Саме дружба стає рушійною силою вчинків усіх героїв.

        Герда (Мар’яна Мощар), численні квіти (актори театру) із чарівного саду Квіткарки (Ніна Савченко), Ворон і Ворона (Володимир Філатов і Аліна Жмурко), Принц і Принцеса (Артем Батрак й Аліна Зінченко), Лапландка (заслужена артистка України Катерина Філатова), Олень (Сергій Озерянко) і навіть Піратка (Юлія Орлова) – у кожного з них це почуття виявляється по-різному. Та разом вони допомагають Герді відшукати Кая (Олександр Бородавка).

         Того, що «завжди корисно з друзями проводити час, але слід знати міру в забавах», навчає і Бабуся (Людмила Козир).

        Авторською перчинкою стало введення двох персонажів: Білого і Бурого Ведмедів (Олександр Збаразький і Сергій Жмурко). Ці товариші – позасюжетні герої і виконують роль своєрідних оповідачів. Досить дохідливо, з урахуванням віку маленьких театралів, вони розповідали про ведмедів, їхню сплячку, рибу, мед, бджіл тощо. Ведмеді кумедні й викликали у дітей сміх. Водночас ці персонажі слугують своєрідною розрадою напружених сюжетних ліній.

         Прекрасно веде свою партію холодної й бездушної Снігової королеви молода талановита актриса театру Катерина Єгоричева.

         Останнім часом у спектаклях гоголівців чудові костюми. І в цьому велика заслуга головного художника театру Ірини Кліменченко. Прекрасною була і робота головного балетмейстера Світлани Мельник.

          За сюжетом казки Кай, зачарований Сніговою королевою, не міг скласти слово «вічність». Якби хлопчикові вдалося це зробити, він став би володарем усього світу і назавжди б залишився у палаці крижаної володарки. Та чарівна троянда Герди розбила закляття повелительки снігів, нагадала про бабусю, товаришів, квіти, які росли на їхньому горищі, і Кая було звільнено з полону.

         Зауважимо, що творці вистави дещо відійшли від авторського тексту казки і вилучили дуже важливу думку щодо розкриття образу Герди. У чому сила Герди? «Її сила у її серці…» – так написано у казці. Маленька дівчинка перемогла могутню Снігову королеву силою свого доброго серця. Не слід боятися говорити дітям складні речі, адже ми їх маємо вчити. Моральні принципи засвоються ненав’язливо, і приклади добрих справ діти мають бачити всюди.

        Усі ми чудово знаємо вислів: «Казка – вигадка, та у ній завжди є натяк». У казках з давніх-давен утілюються морально-етичні принципи людського життя. Про що казка «Снігова королева»? Про дружбу, взаємодопомогу, вірність, перше кохання.

         Спадають на думку мудрі слова Андерсена: «Світ прекрасний! Радійте життю! Будьте оптимістами! Боріться за людину, серце якої скуте кригою! Будьте терплячими у досягненні мети! Не шкодуйте часу і сил, щоб виховати в собі людяність, чуйність і доброту!».

        Суголосні думки з’являються і після перегляду спектаклю полтавського театру. Це був казковий урок реального життя. Виставу слід обов’язково подивитися і маленьким, і дорослим, а потім добре було б обговорити її в сімейному колі. Адже недарма говорять, що казка вчить, як на світі жити.

        Людмила Чередник, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри українознавства, культури та документознавства Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка

Джерело: Чередник Л. / Л. Чередник // Полтавський вісник. — 2019. — № 4 (1541). — 24 січня.