У академічному театрі ім. М. Гоголя відбувся допрем’єрний показ вистави «Різдвяна історія для дорослих 18+» за мотивами твору Чарльза Дікенса. На сцені глядачі чули різдвяні пісні, бачили яскраві костюми й нові вишукані декорації. Хоча мюзикл тривав понад годину, гоголівці зуміли захопити увагу залу та створити святкову атмосферу. Режисер-постановник — Владислав Шевченко.

Актори підготували п’єсу у двох варіаціях – дитячу та дорослу. Ми відвідали виставу дорослої варіації і готові поділитися своїми враженнями. Вона, як і будь-яка театральна імпреза, має як свої сильні сторони, так і моменти, котрі можна обговорити та вдосконалити, але про це все згодом.

Побачити цю виставу ви можете вже 21 та 22 грудня, а також 5, 11, 12 січня. Якщо ви ще не придбали квитки, сподіваємося, цей огляд стане для вас корисним. А ті, хто вже відвідає показ, зможуть вирішити, чи рекомендувати цю виставу друзям і знайомим.

Декорації
Атмосфера вистави одразу передає Різдво: будинки прикрашені, люди радіють, сніжок летить з неба...

Мюзикл трохи схожий на новорічний фільм в цих сценічних діях. Нові декорації, які спеціально підготували для вистави, так само змінюються за допомогою обертання сцени. Цей метод хоч і не новий, але дозволяє динамічно переходити між епізодами. Театральна трупа жартома називає це різдвяним "Колізеєм".

Тут глядачі побачать і туманний Лондон, і контору лихваря Скруджа, і затишні помешкання героїв, і новорічний «вертеп» на центральній вулиці міста, і навіть події на цвинтарі.

Костюми і персонажі
Яскраві костюми героїв гармонійно доповнюють атмосферу вистави і розкривають персонажів.

Ось, наприклад, один із головних героїв — Ебенезер Скрудж — одягнений у розкішну золотисту мантію, на голові в нього циліндр, а в руках – тростина. Такий образ підкреслює його вельможний статус.

Якщо говорити детальніше про Скруджа, то варто відзначити його жорсткість та скупість, які видно у кожному вчинку цієї людини. Він відверто нехтує Різдвяними святами, адже для нього це зайві витрати, а всі веселощі та традиції — просто безглузді примхи. Скрудж переконаний, що справжня мудрість полягає у заощадженні, а не у витратах чи задоволенні власних потреб.

Вже на початку дії Скрудж демонструє свою черствість і жадібність. Однак, на думку автора, ці риси не виникли просто так — їх сформувало його життя. Можливо, колись він був іншим, але з часом змінився під впливом обставин, а гроші лише підсилили ці зміни. Через це Скруджа можна не лише засуджувати, а й, певною мірою, пожаліти.

Дорослі сцени?
В анонсі вистави зазначили вікові обмеження через сцени 18+, але дорослий момент, на мою думку, там тільки один і він був стриманим. Тому лякати глядачів, що це вистава призначена виключно для старшої аудиторії, було зайвим.

Коли тільки з'явився анонс вистави “Різдвяна історія для дорослих 18+” полтавці думали, чи слід очікувати чогось схожого на відверті моменти з постановки "Король Лір". Однак тут усе було інакше. Зокрема, мова йде про сцену, в якій дружина клерка Скруджа, Грейс Кречет, приходить до нього, щоб просити гроші на лікування сина, бо її чоловік не наважився б це зробити сам. На запитання Скруджа: "На що ви готові заради порятунку свого сина?", Грейс, розуміючи, що він має на увазі, оголює свої груди, ставши спиною до глядачів. Ця сцена була виконана делікатно й стримано, без зайвої відвертості, а отже, не залишила відчуття надмірної провокації.
Такі розголоси про вікові обмеження до вистави виглядають дещо перебільшеними і вони могли спричинити хибні очікування у частини глядачів.

Світло й сценографія
У виставі чітко простежуються світлові ефекти. Проте, на жаль, вони не завжди акцентували увагу на акторах. У деяких сценах їх було важко розгледіти через недостатнє освітлення. Говорячи про сценографію, то вона вражає цікавими рішеннями. Наприклад, проєкція снігу додає святкової магії, а моменти, коли духи Різдва демонструють минуле Скруджа, оживають завдяки відеопроєкціям. Ці технологічні елементи дозволяють глядачам буквально зануритися спогадами героя.

Окрім відеопроєкцій, глядачі також могли побачити акторів, які, під ефектом подвійної перспективи, відтворювали моменти з минулого Скруджа.

На сцені паралельно розгорталися дві взаємопов’язані дії. Це допомагало надати і більше контексту для розуміння сюжету, і глибше розкрити персонажа, показуючи, як він змінювався протягом часу.

Акторська гра і головні акценти
Головні актори та виконавці другорядних ролей чудово впоралися зі своїми завданнями. Наприклад, персонаж Тимофія Зінченка — Ебенезер Скрудж — вийшов жорстким, жадібним і холодним, але наприкінці, усвідомивши свої помилки, він стає добрішою людиною. Його переродження було щирим і справжнім.

Семен Білокінь, який виконав роль молодого Скруджа, також заслуговує окремої похвали. Хоч його поява на сцені була відносно короткою, але він зумів майстерно передати свого героя, надавши йому глибини та автентичності.

Особливу увагу хочеться звернути на музичну складову вистави. Акцент на піснях, а не на довгих і монотонних діалогах, зробив постановку динамічною та яскравою. Музичні номери не тільки доповнювали історію, але й створювали атмосферу, яка буквально захоплювала глядача, занурюючи його в події на сцені. Це рішення режисера стало однією з головних переваг вистави, зробивши її легкою для сприйняття.