У Ніжині відбувся Міжнародний театральний фестиваль жіночої творчості імені Марії Заньковецької

         Сіверська земля відома багатьма видатними іменами представників української культури. Для театральної громади особливо, бо саме тут – мала батьківщина знакової постаті українського театру корифеїв, знаної актриси, першої народної артистки України Марії Заньковецької.
        У селі Заньки, назва якого стала сценічним прізвищем актриси, вона народилась, у місті Ніжині, що зовсім поряд, Марія Костянтинівна вперше вийшла на театральний кін, щоб згодом прославити національний театр на теренах колишньої імперії. Тому цілком логічною стала ідея проведення у Ніжинському краї театрального свята.
        Ініціатором Міжнародного театрального фестивалю жіночої творчості ім. М. Заньковецької, який цьогоріч відбувся втринадцяте, виступив Ніжинський драмтеатр ім. М. Коцюбинського (директор Юрій Муквич). Традиційно восени, коли сцена вперше «благословилась» творчістю Марії Заньковецької, фестиваль приймає гостей, а Ніжин переживає справжній театральний бум. Як і багато інших мистецьких заходів країни, цей форум має лише невелику частку місцевого державного фінансування, значну ж підтримку надають члени Попечительської ради театру, що об’єднала ніжинських меценатів, які розуміють важливість створення у рідному місті справжнього культурного середовища.
        У географії фестивалю - Україна, Білорусь і Румунія. Одинадцять вистав представили різноманітну акторську жіночу творчість, глядачі мали можливість насолодитися мистецтвом послідовниць видатної землячки. Запал молодої студентської енергії продемонстрували вихованці Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, із сучасними інтонаціями потрактувавши події української класики – комедії «Мина Мазайло» М. Куліша.
         Виразні алегорії у з’ясуванні, де чия земля і як безсоромно можна претендувати на територію сусіда, виникли у виставі «Пропозиція» Національного драмтеатру м. Ясси (Румунія). Відомий чеховський сюжет суперечки про поміщицькі суміжні угіддя перетворюється на памфлет про розпалювання глобальних військових конфліктів між країнами-сусідами.
         Суцвіттям чудових жіночих образів на чолі з хитромудрою господинею родини запропонував Коломийський драмтеатр ім. І. Озаркевича у виставі «Мораль пані Дульської» Г. Запольської. А збагнути непередбачувану «Жіночу логіку» намагалися у п’єсі А. Крима актори Кіровоградського муздрамтеатру ім. М. Кропивницького.
       Калейдоскоп жіночих характерів з усіма передбачуваними рисами промайнув у виставі «Жінки» за п’єсою Н. Саймона Полтавського муздрамтеатру ім. М. Гоголя. По-справжньому потужно прозвучала акторська жіноча тема у виставі «Баба Пріся» П. Ар’є Київського обласного муздрамтеатру ім. П. Саксаганського. Трупа білоруського Мозирського драмтеатру ім. П. Мележа у класичній комедії «Приймаки» Я. Купали запальним музично-драматичним дійством показала сценічний варіант сучасної телепередачі «Міняю жінку».
        Розмовою, тривалістю в життя, назвали свою дуетну виставу «Як боги впадуть - безпечно не буде» С. Дмитрієвич у Чернігівському муздрамтеатрі ім. Т. Шевченка. Спілкування матері й дорослої дочки показало несподівані нюанси й неочікувані трактування характерів. Про потребу кохання у поважному віці й втечу від самотності йшлося у виставі «Ромео і Джульєтта у кінці листопада» Я. Отченашека, Я. Баліка Національного театру ім. М. Заньковецької. Актори дають переконливу пораду – у будь-якому віці будьте щасливими
         На Фестивалі ім. М. Заньковецької визначається краща жіноча роль з врученням Обласної премії ім. Марії Заньковецької. Володаркою цієї нагороди у 2017 році стала актриса Київського Молодого театру Катерина Кістень за роль Анни у виставі «Украдене щастя» І. Франка. Режисер Андрій Білоус змістив події драми у часі. Стосунки Анни, Михайла і Миколи, що розгортаються десь у 1937 році, надають перипетіям кохання цього любовного трикутника надзвичайних, пронизливих ознак тогочасної дійсності. Образи і матриця їхніх взаємовідносин, геніально виписані Франком, дають значні можливості для фантазії постановника. Так актриса, не втримуючи свою героїню у класичних канонах п’єси, пристрасно намагається повернути украдене щастя в нових запропонованих обставинах. Переконливістю своїх переживань вона вражає глядачів
        Фестиваль ім. М. Заньковецької у Ніжині, де їхня патронеса колись організувала Народний театр і сама виходила на місцеву сцену, робить неоцінений вклад у справу збереження пам’яті видатної актриси. Переглядаючи фестивальні вистави, ніжинці плекають любов до театру, збагачуються духовно і пишаються тим, що мають право з ніжністю казати: наша Марія Костянтинівна!

Джерело: Газета "День". Алла ПІДЛУЖНА. 9 лисчтопада 2017 року.