П’єса Максима Девізорова, актора і військовослужбовця одночасно, а тепер ще й драматурга, «І в горі, і шототам», представлена театром ім. М. Гоголя на Фестивалі перших п’єс у Полтаві, дуже особиста. І водночас її тема, на жаль, стосується нині багатьох українських родин.
Про це розповідають актори театру Мар’яна Мощар і Сергій Козубенко, які зіграли у п’єсі подружжя.
— Він — військовослужбовець ЗСУ, дружина за кордоном, в Лондоні, — говорить Мар’яна Мощар. — Вона вагітна. Між ними велика відстань і багато непорозумінь, багато стресових ситуацій. Адже, з одного боку, чоловік проходить через жерло війни, а з іншого, дружина перебуває в чужій країні, з іншою ментальністю, іншими правилами. Це важко. Тому дві людини не завжди знаходять спільну мову, попри те, що вони одружені. Я в житті дуже багато таких історій знаю, з моїми друзями теж траплялося щось подібне.
П’єса «І в горі, і шототам» не закінчується хепіендом — подружжя розлучається, не витримавши випробувань розлукою. Так сталося і в житті автора Максима Девізорова. Однак він не засуджує свою колишню кохану, а з розумінням ставиться до її вибору, про що розповів режисеру вистави Владиславу Шевченку. Сьогодні Максим одружився вдруге.
— У мене багато знайомих, які воюють і які стикаються з проблемами в родині, в стосунках. Дехто терпить, дехто ні, — розповідає актор Сергій Козубенко. — Фестиваль — це своєрідний флеш-моб про те, що ми не повинні забувати, що йде війна, що вона руйнує не тільки наші міста й села, а й наші родини, навіть на відстані.