На 76-му році життя 25 липня 2015 року раптово перестало битися серце народного артиста України, провідного актора Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.В. Гоголя Юрія Васильовича Попова.
     Більше півстолітня Юрій Васильович віддав рідному полтавському театру, зіграв понад сотню ролей, запам’ятався глядачам самобутністю, різноплановістю, неперевершеним акторським талантом.
     Старше покоління пам’ятає його у ролях Івана Непокритого («Дай серцю волю, заведе в неволю», М. Кропивницький), Івана («Безталанна», І. Карпенко-Карий), Шельменка («Шельменко-денщик», Г. Квітка-Основ’яненко), Мсьє Фонтанжа («Крихітка», Ж. Летраз), Санчо Панси («Людина з Ламанчі», В. Вассерман, Д. Деріон), Фірса («Вишневий сад», А. Чехов). Нікого й ніколи не залишала байдужим блискуча роль Юрія Васильовича, яку він грав понад 40 років, Мартина Борулі у однойменній п’єсі І. Карпенко-Карого. Сміялися театрали з гоголівських персонажів у виконанні народного артиста кума Панаса («Ніч перед Різдвом») та Солопія Черевика («Сорочинський ярмарок») та ін. Неможливо тепер уявити і виставу «Тев’є-Тевель», Г. Горіна за Шолом-Алейхемом, де актор «прожив» головного героя Тев’є з винятковою психологічною глибиною та легкою ноткою комізму…
      Юрій Васильович «жив» театром, віддавав своє гаряче серце глядачу, завжди йшов на сцену, щоб сказати, щось важливе – щиро, правдиво, без фальшу та награшу. Світло його доброти, його таланту незгасимим вогнем палатиме у пам’яті його близьких, рідних, друзів, колег. А спогади про творчість, ролі, відданість театру – викарбується на сторінках історії українського театру…
     Вічна світла пам'ять…

Панихида та прощання з народним артистом України ЮРІЄМ ПОПОВИМ відбудеться 27 липня у фойє театру ім. Гоголя з 14 до 15 години.

    Згадайте Юрія Васильовича, переглянувши віртуальну виставку до ювілею його творчої діяльності.