«В ім’я Господа Спасителя Ісуса Христа» — це перші слова, які ви читаєте, гортаючи нову книгу заслуженої журналістки України Наталії Святцевої «Свитка». І це абревіатура, яку авторка ставить під кожним своїм віршем.

— Я завжди дякую Богу за те, що написала, — говорить Наталія. — Мені пишеться легко, і я вважаю це Божим даром, який  маю реалізовувати, а не талантом. А талант — це вміння працювати з тим, що тобі подаровано Богом.

І якщо за свій дар Наталія вдячна Всевишньому, то за нову книгу — передусім друзям, які підтримують її у житті; видавцеві Олексію Петренку (видавництво АСМІ) за багаторічну співпрацю і дружбу; старшому викладачу кафедри образотворчого мистецтва факультету педагогічної і мистецької освіти ПНПУ ім. В. Короленка Олені Перепелиці та її вихованцям — за ілюстрації, суголосні баченню авторки.

Це вже друга збірка поезій Наталії Святцевої. Сюди увійшли твори, що з’явилися впродовж останніх семи років і які відображують ідентичність українського сьогодення. Автор об’єднала їх у вісім тематичних блоків. Найближчий, найщемніший для Наталії — меморіальний «Спи, верше». Кожна  поезія — спогад про близьку людину, життя якої обірвалося у війні.

— Відчуваю, що з часу появи своєї першої збірки я виросла творчо, — розповідає Наталія Святцева. — Дивний парадокс: чим складніше і важче мені в житті, тим потужніше пишеться. Мабуть, це така реакція на соціальний стрес, що ми останні роки зазнаємо.

До повномасштабної війни авторка писала здебільшого російською мовою,  тепер, як вона зізнається, у неї відсутнє російське поетичне мислення.

— Відбулося принципове переосмислення, — додає.                  

— Творчості?

— Всього.

Наталія Святцева дуже прискіпливо ставиться до слова, адже, на її думку, бути людиною, котра має вміння писати і ділитися цим з людьми, — це велика відповідальність.

Відповідальність — ключове слово в житті Наталії. Саме з неймовірною відповідальністю вона готується до святкової презентації своєї збірки «Свитка», що відбудеться на сцені Полтавського обласного музично-драматичного театру ім. М. Гоголя в День Незалежності України, 24 серпня.  У програмі — палка, емоційна, правдива поезія у виконанні авторки, її колег-гоголівців: народного артиста України Василя Голуба, заслужених артистів України Тетяни Любченко і Олександра Любченка, артистів Мар’яни Мощар, Наталії Бухарової, Максима Дашевського — під музичний супровід артистів оркестру театру Ірини Герасименко та Ольги Константінової. Режисер-постановник святкової презентації — головний режисер театру ім. М. Гоголя Владислав Шевченко.

День Незалежності України — символічна нагода, щоб познайомити полтавців зі «Свиткою», огорнути їх нею, щоб відчули захист і тепло оберегу:

Про мій народ славетна оповідка

Поміж земних народів не стиха.

Цей спомин ніжно колисає свитка,

Яка від лиха й болю зберіга.