Коли опустилися завіси, із залу вийшов останній глядач, на місто опустилася темінь, і, здавалося, театр занурився у тишу і спокій, то це лише здається. Насправді в театрі життя продовжується, але вже нічне.

І якщо комусь пощастить потрапити вночі до театру, то вірогідність зустріти Миколу Васильовича Гоголя або побачити Івана та Марічку з вистави «Тіні забутих предків», чи постояти під балконом під час побачення Ромео і Джульєтти, чи послухати арію Наталки із опери «Наталка Полтавка», або навіть зіткнутися з нечистою силою є дуже високою.

Деяким полтавцям таки пощастило побувати на екскурсії «Ніч у театрі», яку підготував до 90-річчя Полтавського театру імені Гоголя і провів його головний режисер Владислав Шевченко. З темряви поставали образи, добре знайомі театралам, але тепер вони були не на сцені, а зовсім поруч. Біля них хотілося затриматися, один із учасників екскурсії  навіть звернувся до циганки Ази за ворожінням.

Втім, у театрі ніхто не загубився, полтавці, цілі й неушкоджені, дістали певну дозу адреналіну й задоволення, що й  передбачалося.

Екскурсія «Ніч у театрі», яку Владислав Шевченко спочатку назвав експериментом, має всі шанси стати постійною опцією театру.