Юрій Одинокий: «Це гімн усім, хто займається театром»

b_1200_700_16777215_00_images_news_2025_01_odinokiy_1-2.jpg

У Полтавському обласному музично-драматичному театрі розпочалася підготовка до нової вистави, яку покажуть у березні.
Для постановки запросили режисера із Києва — народного артиста України Юрія Одинокого, який працював у багатьох театральних колективах як столичних, так і обласних: Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка, Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра, Київському академічному драматичному театрі на Подолі, Національному академічному театрі імені Лесі Українки, Харківському академічному українському драматичному театрі Імені Тараса Шевченка, Одеському академічному українському музично-драматичному театрі імені Василя Василька та інших.

b_700_700_16777215_00_images_news_2025_01_odinokiy_2.jpg

Юрій Одинокий буде ставити найвідомішу п’єсу англійського драматурга Майкла Фрейна «Шум за сценою», що має ще й інші назви: «Театр», «Не шуміти!», «Шалені підмостки». Яку назву режисер обере для вистави на сцені театру імені Гоголя, ще не відомо.
Майкл Фрейн написав комедію «Шум за сценою» 1982 року, того ж року в Лондоні відбулася і прем’єра. Драматург вдало застосував прийом «театру в театрі», коли реальність і вигадка переплітаються, створюючи кумедні непорозуміння. Саме такий прийом робить п’єсу дуже популярною, і її з успіхом ставлять у багатьох театрах світу.
Режисер Юрій Одинокий не вперше звертається до комедії Майкла Фрейна «Шум за сценою». 2001 року він поставив її на сцені Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, де вона з аншлагами проіснувала 21 рік. Чому він тоді обрав саме цю комедію, Юрій Одинокий розповідає так:
— Про акторське життя написано небагато п’єс. Але для вдалої постановки потрібен драматург, який дуже добре обізнаний із закуліссям театру. Гадаю, що Майкл Фрейн дуже добре його знав. Він написав п’єсу «Театр». І це тоді був наче гімн театру. Це комедія про різні акторські психотипи, які є в кожному театральному колективі. Цю постановку дуже любили дивитися актори, тому що вони впізнавали себе. Та й глядачеві цікаво побачити світ, що є перед декорацією, і світ за нею. І ці світи в ідеалі не повинні перетинатися. Але в цій п’єсі вони сплелися воєдино.
Юрій Одинокий говорить, що на сцені Полтавського музично-драматичного театру це буде зовсім інша вистава, адже минуло багато років із дня прем’єри в театрі на лівому березі Дніпра, крім того, там цю виставу вже зняли з репертуару. Є ще й інші, вагоміші чинники:
— Я вибудовую роль тільки від енергетики актора, тому в театрі імені Гоголя все буде, звісно, по-іншому. І часи змінилися, й інші актори, з іншою природою. Буду робити мізансцени, виходячи з їхньої природи.

b_700_700_16777215_00_images_news_2025_01_odinokiy_1-3.jpg

Київський режисер уже обговорив із директором театру імені Миколи Гоголя Олексієм Андрієнком, його заступником Дмитром Мізіним, художниками Іриною Кліменченко, Назаром Майструком, керівником машиністів сцени Дмитром Бородаєм сценографію і костюми. Ознайомився з трупою театру, відвідав деякі вистави гоголівців і незабаром оголосить про акторський склад нової постановки.
Приурочена вона буде до Всесвітнього дня театру, що відзначають щороку 27 березня.