Вперше до п’єси Михайла Старицького «За двома зайцями» в Полтавському театрі звернулися 1937 року. Потім були постановки режисерів Віталія Смоляка (1956 р.) і Романа Валька (1986 р.). Нині на сцені обласного музично-драматичного театру ім. М. Гоголя йде вистава режисера — заслуженого діяча мистецтв України Владислава Шевченка, прем’єра якої відбулася в квітні 2013 року.

На фото: Голохвастий — А. Іванченко (1940 р.), Полтавський обласний театр.

Втім, не всім відомо, що на першій афіші вистави «За двома зайцями», яку побачив київський глядач 4 листопада 1883 року, значилося два автори — І. Нечуй-Левицький і М. Старицький. Чому ж сьогодні вказують прізвище лише одного?
1874 року Іван Нечуй-Левицький написав драматичний твір «На Кожум’яках». Кожум’яками називали ремісничий район у Києві, де жили майстри з обробки шкіри (нині це Подільський район). Саме там і розвиваються події комедії. Сюжет нам уже відомий: до заможної дівчини сватається цирульник, котрий мріє розбагатіти, і водночас залицяється до її двоюрідної сестри. Однак п'єсу було визнано малосценічною, тобто непридатною до театральної постановки.
Врятувати комедію від забуття взявся Михайло Старицький, який на той час входив до театрального культурного гуртка. До Івана Нечуя-Левицького він звертається з таким листом:
«Дорогий і вельмишановний Іван Семенович! Драматичний комітет мені допоручив переглядіть Ваші «Кожум`яки» і виробить план, як би їх пририхтувать до сцени. Я зробив це і читав свій план, і його дуже хвалили; отож тепер засилаю його до Вас на санкцію. Будьте ласкаві, прочитавши, найшвидше його повертайте назад з одповіддю. […] Также тут треба додати і мені наполовину праці, то чи не дозволите мені узятись за це і чи не признаєте в такім разі правильним, щоб і я коло Вашої фамілії поставив свою, себто щоб було написано: комедія Левицького — Старицького? Коли згода, то продивіться план, зробіть свої уваги і пришліть мені його зараз же, тоді я мерщій візьмусь до діла. Хоч у моєму плані і стоять деякі фрази, але це тільки нарис, про що буде розмова, — у настоящій комедії вони можуть бути зовсім інакшими».
Так, Свирид Гострохвостий стає Голохвостим, Єфросина Рябкова — Пронею Прокопівною, Олена — Галею. А перша назва переробленої і доповненої комедії була такою: «Панська губа, та зубів нема. (За двома зайцями). Комедія із міщанського побиту. З співами й танцями в IV діях».
У першій в історії театральній постановці ролі зіграли класики української театральної сцени — Панас Саксаганський (Голохвостий), Марія Садовська (Проня), Іван Карпенко-Карий (Сірко). Прем’єра на київській сцені викликала бурхливі овації. Тому своїм успіхом п’єса завдячує саме Михайлу Старицькому, якого згодом і стали вважати її єдиним автором.
У Полтавському театрі ім. М. Гоголя комедія «За двома зайцями» теж користується популярністю впродовж багатьох років. Сьогодні роль Проні виконує провідна артистка Наталія Сизова, Свирида Голохвостого — Максим Дашевський, Явдокії Пилипівни — народна артистка України Неллі Ножинова, Прокопа Сірка — заслужений артист України Володимир Морус.

На головному фото: артисти Полтавського театру ім. М. Гоголя — заслужений артист України Володимир Івакін у ролі Голохвостого та заслужена артистка України Катерина Філатова в ролі Проні (1986 р.).

Фотографії надала директор музею Полтавського обласного музично-драматичного театру ім. М. Гоголя Єлизавета Орлова.