Цьогорічною кінцевою крапкою фестивальних поїздок колективу Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім.М.В.Гоголя стало місто Ніжин на Чернігівщині, де гоголівці смішили глядачів на Х Міжнародному театральному фестивалі жіночої творчості ім.Марії Заньковецької водевілем «Ханума». 

      Уже не вперше гоголівці відвідали це привітне місто. Наш колектив знайомий ніжинським театралам виставою «Едіт Піаф, Бог є любов», що потрапила у фестивальну афішу 2012 року. Тож, як зазначив директор Ніжинського академічного українського драматичного театру ім.М.М.Коцюбинського (на базі якого й відбувалося це мистецьке свято) заслужений працівник культури України Юрій Муквич, «фестиваль не міг відбутися без друзів із Полтави, адже цей колектив люблять у місті, чекають на нього, знають високий рівень театру, відчувають прекрасну енергетику від акторів». 

      Якщо ж копнути глибше, то гоголівців, мабуть, притягує в Ніжин той факт, що його вулицями ходив сам Гоголь, який навчався у місті в гімназії вищих наук князя Безбородька (нині державний педагогічний університет ім.М.В.Гоголя). Існують документальні свідчення, що саме в цьому навчальному закладі відбулося знайомство великого письменника з театром. Він грав у гімназійному театрі й навіть в одному з листів до свого друга на сьомому році навчання у Ніжині писав, що «гра в театрі надзвичайно розважає, я майже забув усе сумне, що є в моєму житті». Ще варто згадати, що в центрі міста зведений перший у світі пам'ятник Миколі Васильовичу, та той факт, що один із найвідоміших творів «Вій» з'явився на основі легенд про події у Хрестовоздвиженському храмі на Магерках. 

       На цій землі гоголівцям дихалося вільно, а спілкування з ніжинською публікою стало справжньою подією. Тож у третій день ніжинського фестивалю зал театру заповнився глядачами, які прагнули побачити виставу «Ханума» у виконанні акторів полтавського театру. Ця вистава була поставлена з винятковою любов'ю, адже режисер Цицино Кобіашвілі, яка була спеціально запрошена на полтавську землю з тбіліського театру, зізнавалася, що не може жити без цього світлого почуття. Тому й полтавська «Ханума» вийшла про любов до життя, людей, усього навколишнього. Це світле почуття перемагає все, стає дороговказом героям. У такому вигляді комедія не могла не полюбитися й ніжинському глядачеві, який співпереживав героям, сміявся до сліз над їхніми жартами, чекав щасливої розв'язки. 

       – Вистава «Ханума» – це зразок того, як можна яскраво втілити безпрограшну драматургію, що бездоганно перекладається на трупу театру, – зазначила голова журі фестивалю, театрознавець Алла Підлужна. – Театр зробив своєрідний погляд на грузинську драматургію, що для мене відзначився сценографічним рішенням. Саме сценографія стала тим фактором, що вдало передавав світ старого Тбілісі, відповідну атмосферу вистави. Актори створили колоритні образи, знайшли цікаві, не банальні ходи, щоб розкрити характери. Стрижнем вистави стали Князь – Олександр Любченко та Микич – заслужений артист України Володимир Морус, які тримали всю яскраву драматичну дію комедії. Це класичний варіант комедії-положень, що гарантує успіх у глядачів. А на цьому фестивалі успіх полтавського театру засвідчує саме реакція публіки, її щирість в оцінках гри акторів. Думаю, гоголівці здатні тримати високу планку творчості, що продемонструють у нових фестивальних роботах.

      Гоголівцям вдалося захопити глядача у круговерть ситуацій, що описані Авксентієм Цагарелі у п'єсі і вправно вибудовані на сцені режисером. Свідченням цьому стали схвальні відгуки від вдячних театралів та Приз глядацьких симпатій, яким нагородили акторський жіночий склад вистави «Ханума».

     – Полтавська «Ханума» – яскрава, барвиста, відчувалася в ній «грузинська рука», – поділилася враженнями жителька міста Ніжина Катерина Петрівна. – Протягом вистави не нудьгувала, було весело, дотепні жарти не залишали байдужими навіть найсуворішого глядача. Цю виставу хочеться дивитися знову і знову, щоб зануритися в атмосферу давно минулої епохи, отримати заряд бадьорості та гарного настрою.

     Міжнародний фестиваль у Ніжині покликаний насамперед підвищити роль жінки у популяризації та розвитку українського театрального мистецтва. Традиційно вже десять років поспіль він присвячується видатній актрисі – першій народній артистці України Марії Заньковецькій. І навіть попри загрозу не проведення фестивалю, організаторам усе ж таки вдалося прийняти у Ніжині колективи театрів зі Львова, Кіровограда, Черкас, Чернігова, Полтави та Києва. 

     – Кожна наша поїздка на фестиваль – це подія для колективу, – розповів директор Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім.М.В.Гоголя, заслужений працівник культури України Олексій Андрієнко. – Нас чекають друзі, чекає глядач, для якого ми звикли працювати з повною віддачею. У Ніжині ми вже виступали з «Едіт Піаф», зараз, повернувшись, бачимо, що наше мистецтво до душі місцевим глядачам, відчуваємо, наскільки щиро й тепло вони сприймають те, що відбувається на сцені. 

      Важливою місією фестивалю стало і те, що частина коштів від продажу квитків на вистави буде спрямована на потреби бійців АТО. Таким чином вирішили окреслити патріотичне спрямування сучасного театру, що не залишається осторонь подій у країні. 

      – Полтава – це серце нашої України, тому для нас дуже важливо, що полтавський театр одним із перших відгукнувся на наше запрошення, – розповіла художній керівник ніжинського театру та фестивалю заслужена артистка України Алла Соколенко. – Сьогодні як ніколи важливо спілкуватися, єднатися з нашими колегами від Заходу до Сходу. Саме в цьому єднанні сила мистецтва, що призведе до єднання країни. Ми віримо, що війна закінчиться і знову буде мир і спокій...

Джерело: Полтавський вісник, № 51 (1327), Ольга Коваленко, 19 грудня 2014 р.