ЗМІ про нас
Перша прем’єра 81-го театрального сезону — довгоочікувана «Кайдашева сім’я»
Задум втілити безсмертний твір Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» у Полтавському академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. М.В. Гоголя визрівав давно. Декілька разів розпочиналася робота над постановкою, але, в силу різних обставин, вона відкладалася. Мабуть, повинен був прийти відповідний час і підібратися відповідна форма подачі її сучасному глядачеві. І результат вже побачила полтавська публіка 30 жовтня, яка мала змогу розділити з гоголівцями мить народження нової вистави — прем’єри «Кайдашевої сім’ї».
«Кайдашева сім’я» — це власна інсценізація театру за творами І. Нечуя-Левичького, оригінальна музика (композитор — заслужений діяч мистецтв України Юрій Алжнєв) та тексти пісень (автор — Ольга Коваленко), написані спеціально для цієї постановки, живописні декорації та стилізовані українські костюми (художник – Ірина Кліменченко), запальні танці (балетмейстер – Світлана Мельник) та неповторне втілення образів акторами театру. За задумом режисера вистави – заслуженого діяча мистецтв України Владислава Шевченка — це легка музична комедія, в якій діють типові українські народні персонажі: Кайдашиха (заслужена артистка України Маргарита Томм), яка не дає життя чоловікові Омельку (народний артист України Василь Голуб), синам Карпові (Тимофій Зінченко) та Лавріну (Олександр Бородавка), потім — і невісткам Мотрі (Ольга Чернявська) та Мелашці (Анна Денисенко). Її хлібом не годуй, дай познущатися над своїми домочадцями, посваритися з сусідами. Представниками типових сільських пліткарок у виставі є кумедні кумасі набожна Палажка (Наталія Кожухаренко) та в’їдлива Параска (Наталія Сизова), взяті з повісті І. Нечуя-Левицького «Баба Параска та баба Палажка». Вони стають своєрідними коментаторами дійства і зв’язковою ланкою між епізодами вистави.
Режисер Владислав Шевченко вводить у «Кайдашеву сім’ю» ще двох персонажів, яких немає у Нечуя-Левицького, П’ятінку (Світлана Закірова) та Чорта (Сергій Жмурко). Вони спочатку ввижаються Омельку через надмірне споживання алкоголю. Та поступово їх місія переростає у солюючі партії: вони «зводять» Карпа і Мотрю, Лавріна і Мелашку, влаштовують їм весілля, правлять свої витівки, сварячи рідних через спадщину та різні дрібниці.
Гоголівці не поставили на сцені славнозвісну грушу, яку зазвичай у більшості постановках ділять сини (у тексті самого Нечуя-Левичцького вона згадується лише одним реченням). Замість неї – мальовнича зелень, гори і хата Кайдашів. Але хата не звичайна – за задумом художника – це і вози з приданим, і вози, що постійно лагодить Омелько, і вози-хати, адже вони роз’їдуться, коли невістки скомандують розірвати будинок навпіл.
І наскільки б не була трагічною історія про постійні сварки батьків і дітей, про життя, що йде по колу — адже і Мотря з Мелашкою, які б не були до одруження, у хаті свекрухи стають такими ж сварливими бабцями, ладними одна одній горлянки перегризти (чого тільки варта бійка з віниками, з рогачами), про чвари між братами, які під впливом жінок і собі не знаходять згоди між собою, у гоголівців вона зіграна з гумором. Жартами не припиняють сипати герої музичної комедії у втіленні акторів театру, що безумовно знайшла відгук у сучасних глядачів. Адже їх кожну мить тримали у напруженні, зацікавлювали яскравим сценічним дійством. Та ще й все це під таку запальну музику з народними мотивами та веселими танцями.
Через усі жарти не складно було прочитати й прості тези: сварки – це стиль життя Кайдашів, який вони самі обрали. Такі собі запропоновані обставини, розірвати які змогли лише поклавши матір у домовину. Діти зрозуміли, що накоїли, розкаялися… і мати живою лишилася. І тільки тоді вже констатували герої фінальним хором – «скільки б сварок не було — всі помиряться»!
… Але чомусь у глядачів залишається відчуття, що не в цій сім’ї! Чи обов’язково — «завтра, завтра» — по аналогії з обіцянкою Омелька Кайдаша поставити дітям хати через сіни, що так і залишилася обіцянкою…
Ольга Коваленко,
керівник літературно-драматургічної частини
Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім.. М. Гоголя
Фото автора