Таку жінку не можна не помітити навіть у натовпі. ЇЇ неординарна зовнішність і манера триматися одразу ж видає в ній актрису. Якщо пильніше придивитися, то вона чимось нагадує знамениту американську артистку й співачку Барбру Стрейзанд в молодості. Це солістка - вокалістка Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М.В.Гоголя, провідний майстер сцени Вікторія Ягідка, і коли мова заходить про неї, перше, що мені спадає на думку, то це євангельська притча про таланти.

        По різному могла б скластися доля дівчинки, котра народилася в с. Клюшники, а точніше на хуторі з декількох хатин, у родині далекій від професійного мистецтва: батько – заслужений енергетик України, мати – вихователька у дитячому садочку, і хоча в родині всі з діда-прадіда співали ( а хто в Україні не співає?), дівчинка могла б обрати й іншу корисну для суспільства професію. Однак Вікторія ще у ранньому дитинстві усвідомила, що спів – це сенс її життя.

         При першій нагоді, коли родина переїхала до Полтави, вона, поставивши рідних перед фактом, вступила на вокальний відділ Полтавської вечірньої музичної школи. Наступним кроком було Полтавське музичне училище, яке вона закінчила з відзнакою і того ж року, успішно склавши іспити, вступила до Харківського інституту мистецтв ім. І.П.Котляревського, продовживши свою вокальну освіту. Дипломною роботою молодої співачки стала партія Любаші в опері М.Римського – Корсакова «Царева наречена», партія складна як у вокальному, так і в акторському плані і є однією з найефектніших в світовому оперному репертуарі.

      До Полтави Вікторія повернулася з консерваторським дипломом і одразу була прийнята до творчого складу театру ім. М.В.Гоголя. Відтоді й понині вона віддана цій сцені. Вікторія Ягідка пройшла в театрі всі стадії акторської «соціалізації», від масовки й манюніх епізодів до ролей другого й першого плану. Траплялося що в одній виставі, як наприклад у «Ночі перед Різдвом» М.Гоголя, молода артистка спочатку грала комічну роль старої Переперчихи, а згодом Царицю Катерину, у «За двома зайцями» перше грала подругу Проні, а потім і саму Проню. Особливо виразні гострохарактерні роботи актриси. Для неї не має різниці кого грати, важливо бути на сцені. Мабуть тому такими яскравими стали у її виконанні Берта («Тевьє – Тевель» Г.Горіна), Графиня К’яреллі («Моя професія гість» Дж.Скарначчі, Р.Тарабузі), Джейн («Боїнг – Боїнг» М.Камолетті). Неодмінно треба згадати про ролі в дитячому, «казковому» репертуарі, в яких артистка не боїться ексцентрики, не боїться змінювати зовнішність до повної невпізнанності, не боїться бути смішною й негарною: Баба Яга («Пригоди Маші та Віті» Г.Гладкова), Черепаха Тортіла («Буратіно» О.Рибнікова), Півень («Бременські музиканти» Г.Гладкова) та ін.

      Особливо виділяється остання з її робіт – Гелла в «Майстрі й Маргариті» М.Булгакова, в якій могутньо об’єдналися талант актриси і співачки. Приголомшливим було враження від виконання нею номеру «Сатана справляє бал» з опери Ш.Гуно «Фауст». В цьому аспекті буде не зайвим і справедливим згадати один з проектів театру – концертне виконання опери П.Чайковського «Євгеній Онєгін», в якому В.Ягідка виконувала партію Татьяни. Цей проект користувався великим успіхом у глядача, витримав більше десяти вистав і, навіть, був показаний на гастролях.

       Відтоді як Вікторія Ягідка стала артисткою полтавського театру ім. М.В.Гоголя, особливе місце в її роботі посідає концертна діяльність. За роки репертуар склався напрочуд різноманітний, який демонструє блискучі вокальні можливості співачки, від академічних творів всесвітньо відомих композиторів класиків до романсів і народних пісень, з яких вона намагається створити драматичні мініатюри, демонструючи непересічні акторські здібності. Певний час вона була солісткою Полтавського симфонічного оркестру під орудою народного артиста України Віталія Скакуна. З цим колективом В.Ягідка чимало гастролювала і брала участь у фестивалях та конкурсах, мала можливість співати в дуетах з відомими співаками – гастролерами, такими як Р.Мустафаєв та Р.Кадиров.

        Вікторія Ягідка не з тих, хто спочиває на лаврах. Від початку своєї творчої діяльності, вона прагне довершеності. Вже одержавши диплом, вона звертається до видатного полтавського педагога заслуженого артиста України Володимира Путька і продовжує вдосконалювати свою майстерність. Я добре пам’ятаю, як Володимир Пантелійович з гордістю сказав мені, що з Ягідки виросла справжня вердієвська співачка! Хоча сьогодні його вже немає серед нас, але його вихованці стали окрасою не тільки музичного середовища Полтави, а їх знають у багатьох куточках світу! Вікторія завжди з великою пошаною говорить про своїх учителів – наставників, які допомогли їй в доланні професійного шляху. Однак настав час, коли і сама Вікторія Григорівна Ягідка, не полишаючи сцени, стала за викладацьку кафедру: спочатку як викладач сольного співу та педагогічної практики вокального відділу Полтавського музичного училища ім. М.В. Лисенка, а згодом її було запрошено в якості викладача на кафедру академічного співу інституту культури і мистецтв Луганського національного університету імені Т.Г.Шевченка.

       Особисте життя артистки завжди залишалося «поза кадром». Єдине, що можна сказати - вона щаслива! Її сім’я – її стіна. Батьки і чоловік в усьому підтримують Вікторію і, враховуючи її велику зайнятість, намагаються завжди підставити руки, беручи на себе вирішення більшості побутових проблем, вивільнюючи їй час для творчості. Це один з небагатьох випадків, коли Гармонія панує в житті в усьому. Вікторія Ягідка не закопала свій талант, а йде вперед, ефективно реалізуючи його.

Джерело: Орлова Є. / Є. Орлова // Полтавський вісник. — 2018. — 3 травня.